КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО
Journal “Ukrainian sense” · 2026-08-19 · (2)
DOI: 10.15421/462634 ↗At a glance
Journal article in Journal “Ukrainian sense”, published online on 2026-08-19. Written by О. Микитюк. The full text is freely available (open access, CC BY 4.0).
Abstract (original language)
Постановка проблеми. У статті досліджено вияви когнітивного дисонансу на основі уживання форм на -но, -то в безособових реченнях. Мета статті: проілюструвати когнітивний дисонанс як невідповідність практики та теорії щодо вживання форм на -но, -то. Вважаємо за необхідне (1) актуалізувати практику мовознавців, що працювали в царині культури мови й торкалися зазначених проблем; (2) з’ясувати специфіку когнітивного дисонансу в українському дискурсі; (3) вмотивувати недоречність форм на -но, -то в поєднанні з іменниками в орудному відмінку. Методи дослідження. Теоретико-методологійною основою дослідження є антропоцентризм та експансіонізм у лінгвістиці, що передбачає застосування таких загальнонаукових методів: (1) спостереження й систематизації: з метою опрацювання фактичного матеріалу; (2) аналізу й синтезу: для розмежування й упорядкування дискурсивних одиниць; (3) культурно-історичного аналізу, що дозволяє врахувати історико-культурну ситуацію; (4) описовий: для дескрипції дослідницького матеріалу. Синтез спеціальних лінгвістичних методів передбачає когнітивний, контекстуальний, дискурсивний та інші типи аналізу Основні результати дослідження. У статті обґрунтовано типові порушення мовної норми як вияв когнітивного дисонансу між теорією й практикою. Простежено, що природа когнітивного дисонансу лінгвістично-ментальна: це накладання російського мовомислення на українську самобутність. Також когнітивний дисонанс пов’язаний з впливом англійської мови, що використовує пасивні конструкції. Дослідження вмотивовує потребу привернути увагу до випадків порушення мовної норми щодо вживання форм на -но, -то в дискурсивній практиці реципієнтів, що безпосередньо стосується культурно-історичного й ідеологійного чинників. Виявлено, що діахронія лінгвістичних досліджень стосується траєкторії вживань безособових речень, що передбачають відсутність орудного відмінка для назв істот з формами на -но, то. Висновки і перспективи. Доведено, що існує когнітивний дисонанс між теоретичним матеріалом та науковим дискурсом. Визначено, що мовознавча практика стверджує, що форми на -но-, то, вживані з орудним відмінком іменника-назвою істоти, є порушенням норми. Неправильне вживання форм на -но, -то спричинене інтерферентними помилками та культурно-ментальними проблемами. Уживання безособових речень у неправильній побудові формує когнітивно викривлену «картинку», яка створює дисонанс для розуміння сказаного. Перспективою подальших досліджень є формування банку порушень мовної норми в дискурсивній практиці науковців.
Cite
APA
Микитюк, О. (2026). КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО. Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462634
Vancouver
Микитюк О. КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО. Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462634
BibTeX
@article{2026,
author = {Микитюк, О.},
title = {КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО},
journal = {Journal “Ukrainian sense”},
year = {2026},
number = {2},
doi = {10.15421/462634}
}
EUVIMED