КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО
Journal “Ukrainian sense” · 19.08.2026 · (2)
DOI: 10.15421/462634 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Journal “Ukrainian sense”, online erschienen am 19.08.2026. Verfasst von О. Микитюк. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Постановка проблеми. У статті досліджено вияви когнітивного дисонансу на основі уживання форм на -но, -то в безособових реченнях. Мета статті: проілюструвати когнітивний дисонанс як невідповідність практики та теорії щодо вживання форм на -но, -то. Вважаємо за необхідне (1) актуалізувати практику мовознавців, що працювали в царині культури мови й торкалися зазначених проблем; (2) з’ясувати специфіку когнітивного дисонансу в українському дискурсі; (3) вмотивувати недоречність форм на -но, -то в поєднанні з іменниками в орудному відмінку. Методи дослідження. Теоретико-методологійною основою дослідження є антропоцентризм та експансіонізм у лінгвістиці, що передбачає застосування таких загальнонаукових методів: (1) спостереження й систематизації: з метою опрацювання фактичного матеріалу; (2) аналізу й синтезу: для розмежування й упорядкування дискурсивних одиниць; (3) культурно-історичного аналізу, що дозволяє врахувати історико-культурну ситуацію; (4) описовий: для дескрипції дослідницького матеріалу. Синтез спеціальних лінгвістичних методів передбачає когнітивний, контекстуальний, дискурсивний та інші типи аналізу Основні результати дослідження. У статті обґрунтовано типові порушення мовної норми як вияв когнітивного дисонансу між теорією й практикою. Простежено, що природа когнітивного дисонансу лінгвістично-ментальна: це накладання російського мовомислення на українську самобутність. Також когнітивний дисонанс пов’язаний з впливом англійської мови, що використовує пасивні конструкції. Дослідження вмотивовує потребу привернути увагу до випадків порушення мовної норми щодо вживання форм на -но, -то в дискурсивній практиці реципієнтів, що безпосередньо стосується культурно-історичного й ідеологійного чинників. Виявлено, що діахронія лінгвістичних досліджень стосується траєкторії вживань безособових речень, що передбачають відсутність орудного відмінка для назв істот з формами на -но, то. Висновки і перспективи. Доведено, що існує когнітивний дисонанс між теоретичним матеріалом та науковим дискурсом. Визначено, що мовознавча практика стверджує, що форми на -но-, то, вживані з орудним відмінком іменника-назвою істоти, є порушенням норми. Неправильне вживання форм на -но, -то спричинене інтерферентними помилками та культурно-ментальними проблемами. Уживання безособових речень у неправильній побудові формує когнітивно викривлену «картинку», яка створює дисонанс для розуміння сказаного. Перспективою подальших досліджень є формування банку порушень мовної норми в дискурсивній практиці науковців.
Zitieren
APA
Микитюк, О. (2026). КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО. Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462634
Vancouver
Микитюк О. КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО. Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462634
BibTeX
@article{2026,
author = {Микитюк, О.},
title = {КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ВИБОРІ МОВНОЇ НОРМИ: ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ФОРМ НА -НО, -ТО},
journal = {Journal “Ukrainian sense”},
year = {2026},
number = {2},
doi = {10.15421/462634}
}
EUVIMED