EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ЧИ БУЛА В ЧЕРНІГОВІ ПАПІРНЯ? ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДРУКАРНІ ПАПЕРОМ на межі XVII–XVIII ст.

Igor Syty

Сіверянський літопис · 11.05.2026 · (2) · 131-139

DOI: 10.58407/litopis.260216 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Сіверянський літопис, online erschienen am 11.05.2026. Verfasst von Igor Syty. Die Arbeit nennt 13 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Мета дослідження: з’ясувати забезпечення Чернігівської друкарні, яка діяла з 1679 по 1818 рр., папером. За цей період було видано 154 книги та 175 урядових указів, що потребувало великого обсягу паперу, а відтак існування папірні. Проаналізовано відомості про паперовий млин, побудований у Чернігові за наказом гетьмана І. Мазепи. Зазначено, що в книзі «Зерцало от писания божественного» (Чернігів, 1705 р.) є паперові знаки, які зображують герби І. Мазепи та архієпископа Чернігівського Іоанна Максимовича. Відтак у Чернігові, окрім покупного, був і свій папір. Наголошено, що про це свідчать паперові знаки чернігівських видань. Вказано, що про папірню в Чернігові писали деякі дослідники ХХ ст. Наукова новизна публікації полягає у критичному перегляді традиційних уявлень про локалізацію паперового виробництва Чернігівської кафедри. На основіаналізу філіграней чернігівських видань межі XVII–XVIII ст. та зіставлення їх із архівними даними, вперше обґрунтовано, що згадана в історіографії «чернігівська папірня» фактично була Білицькою мануфактурою. Це дозволяє по-новому інтерпретувати систему господарського забезпечення книгодрукування на Гетьманщині. Висновки. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що поширене в історіографії уявлення про функціонування паперового млина безпосередньо в Чернігові у XVII – на початку XVIII ст. є помилковим. Наявність на папері чернігівських видань (зокрема, у книзі «Зерцало от писания божественного», 1705 р.) гербів гетьмана Івана Мазепи та архієпископа Іоанна Максимовича свідчить не про локальне міське виробництво, а про приналежність папірні до струк- тури Чернігівської кафедри. Співставлення опублікованих джерел та спеціалізованих розвідок доводить, що за терміном «чернігівська папірня» насправді криється Білицька папірня (Ямпільська сотня Ніжинського полку), яка і була основним виробничим центром забезпечення друкарні власним папером.

Zitieren

APA

Syty, I. (2026). ЧИ БУЛА В ЧЕРНІГОВІ ПАПІРНЯ? ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДРУКАРНІ ПАПЕРОМ на межі XVII–XVIII ст. Сіверянський літопис, 131-139. https://doi.org/10.58407/litopis.260216

Vancouver

Syty I. ЧИ БУЛА В ЧЕРНІГОВІ ПАПІРНЯ? ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДРУКАРНІ ПАПЕРОМ на межі XVII–XVIII ст. Сіверянський літопис. 2026:131-139. doi:10.58407/litopis.260216

BibTeX
@article{Syty2026,
  author = {Syty, Igor},
  title = {ЧИ БУЛА В ЧЕРНІГОВІ ПАПІРНЯ? ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДРУКАРНІ ПАПЕРОМ на межі XVII–XVIII ст},
  journal = {Сіверянський літопис},
  year = {2026},
  number = {2},
  pages = {131--139},
  doi = {10.58407/litopis.260216}
}
Kostenlos starten →