До питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 397 КК України «Втручання в діяльність захисника чи представника особи»
Юридичний вісник · 06.11.2026 · (5) · 543-551
DOI: 10.32782/yuv.v5.2026.55 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Юридичний вісник, online erschienen am 30.10.2026. Verfasst von А. Ориник.
Abstract (Originalsprache)
Стаття присвячена суб’єктив- ній стороні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 Кримінального кодексу Украї- ни (надалі – КК України). Акту- альність теми зумовлена гаранто- ваним статтею 59 Конституції України правом на професійну прав- ничу допомогу та тим, що практи- ка застосування ст. 397 КК Укра- їни лишається незначною, а норму в науковій літературі називають «мертвою». Метою статті є з’ясу- вання змісту вини, мети та мотиву в цьому складі кримінального право- порушення. Обґрунтовано, що склад є фор- мальним, а тому вина можлива ви- ключно у формі прямого умислу: зміст вини охоплює психічне став- лення винного лише до самого ді- яння, без ставлення до наслідків. З’ясовано коло обставин, усвідом- лення яких вимагається для наяв- ності умислу: статус потерпілого як захисника чи представника осо- би, правомірність його діяльності та протиправність власної пове- дінки. Показано, що помилка щодо будь-якої з цих обставин виключає умисел, а отже і склад правопору- шення; для порівняння наведено приклад кримінального законодав- ства Республіки Франції, де усві- домлення статусу потерпілого за- кріплено безпосередньо в законі. Головну увагу приділено диску- сійному питанню мети. Виявлено, що наукова суперечка щодо обов’яз- ковості мети спричинена тим, що учасники дискусії поширюють свої висновки на диспозицію статті в цілому, не розрізняючи двох опи- саних у ній форм діяння. Доведено, що для вчинення перешкод здійснен- ню правомірної діяльності захис- ника чи представника особи мета не допустити, змінити або припинити цю діяльність є обов’язковою ознакою, яка випливає із самого по- няття перешкоди; натомість для порушення встановлених законом гарантій діяльності та професій- ної таємниці мета значення не має, оскільки шкода заподіюється самим фактом порушення безумов- ної заборони. Обґрунтовано, що ця відмінність пов’язана з різним ме- ханізмом заподіяння шкоди об’єк- тові: у першому випадку посягання спрямоване на саму діяльність за- хисника, у другому – на нормативні умови її здійснення. Розмежовано мету і мотив: мо- тив у цьому складі є факульта- тивною ознакою, яка не впливає на кваліфікацію, але враховується при призначенні покарання і може слугувати доказом мети; зокрема обґрунтовано, що помста за надан- ня правової допомоги характеризує саме мотив, а не мету. З урахуван- ням відповідних положень проєк- ту нового Кримінального кодексу України сформульовано пропозицію доповнити диспозицію частини пер- шої ст. 397 КК України вказівкою на мету за зразком статей 344 і 376 КК України, зберігши водночас безумовну відповідальність за пору- шення гарантій діяльності захисни- ка незалежно від мети винного.
Zitieren
APA
Ориник, А. (2026). До питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 397 КК України «Втручання в діяльність захисника чи представника особи». Юридичний вісник, 543-551. https://doi.org/10.32782/yuv.v5.2026.55
Vancouver
Ориник А. До питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 397 КК України «Втручання в діяльність захисника чи представника особи». Юридичний вісник. 2026:543-551. doi:10.32782/yuv.v5.2026.55
BibTeX
@article{2026,
author = {Ориник, А.},
title = {До питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 397 КК України «Втручання в діяльність захисника чи представника особи»},
journal = {Юридичний вісник},
year = {2026},
number = {5},
pages = {543--551},
doi = {10.32782/yuv.v5.2026.55}
}
EUVIMED