Адміністративне право та держава: проблеми державорозуміння в галузевих юридичних науках та перспективи їх вирішення

Vollständiger Abstract

Worum geht es in dieser Arbeit?

У статті здійснено аналіз проблем державорозуміння в галузевих юридичних науках на прикладі адміністративного права. Акцентовано увагу на тому, що сучасний процес деетатизації загальної теорії держави і права зумовлює втрату єдиного центру формування знань про державу та переміщує його до галузевих наук. В умовах високого суспільного й наукового інтересу до сучасної Української Держави особливого значення набуває формування цілісного державознавчого знання в адміністративно-правовій науці. Визначено мету дослідження, яка полягає в розкритті суті проблем державорозуміння в адміністративно-правовій науці та визначенні теоретичних і практичних шляхів їх вирішення. Показано, що дослідження базується на відповідній методологічній базі – дворівневій системі методів, яка охоплює філософсько-світоглядний та інструментальний блоки. На філософсько-світоглядному рівні стратегічне значення мають концептуальні положення доктрини людиноцентризму, соціоцентризму та моделі сервісної держави, а на тактичному – діалектичний, логічний, системний, структурний, функціональний і юридичний методи. За допомогою цього методологічного інструментарію сформульовано гіпотезу про необхідність виокремлення поняття адміністративно-правового державорозуміння як самостійної складової юридичного державорозуміння, розкрито його сутність як процесу функціонального осмислення держави через діяльність публічної адміністрації. Обґрунтовано два альтернативні шляхи формування адміністративно-правового державорозуміння: у межах традиційної юридичної науки (як складової «юридичного державознавства») та в межах пропонованої автором нової інтегративної науки про державу – статології (через розбудову «юридичної статології»). Доведено, що саме другий шлях є найбільш ефективним як з теоретичного, так і з практичного боку, оскільки дає змогу подолати предметну фрагментарність і сформувати новий тип фахівця з комплексною державно-правовою підготовкою. Наукова новизна дослідження полягає у доведенні переваг статологічного підходу для концептуалізації адміністративно-правового державорозуміння. Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні системи статологічних знань, а практичне – у можливості використання результатів для реформування системи підготовки державних службовців і працівників правоохоронних органів. Перспективи подальших розробок пов’язані з інституціоналізацією юридичної статології та розвитком моделей сервісної держави.