СИСТЕМНА МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНІХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: КОМПОНЕНТИ ТА КОНФІГУРАЦІЇ ЗА СТУПЕНЕМ ДЕЛЕГУВАННЯ Й РІВНЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ
Information Technologies and Learning Tools · 31.10.2026 · 115 (5) · 225-247
DOI: 10.33407/itlt.v115i5.6865 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Information Technologies and Learning Tools, online erschienen am 31.10.2026. Verfasst von Тетяна Вакалюк und 4 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC-SA 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті запропоновано системну модель використання інструментів штучного інтелекту в освітніх дослідженнях. На відміну від наявних рамок, що описують окремі аспекти – інструменти, норми або робочі процеси – ізольовано, запропонована модель інтегрує вісім функціональних компонентів: нормативно-регуляторний, суб’єктно-агентний, ресурсно-даний, процесно-управлінський, інструментально-інфраструктурний, верифікаційно-валідаційний, конфігураційно-результативний і зворотного зв’язку та розвитку – в єдину аналітичну одиницю. Центральний теоретичний аргумент статті полягає в тому, що ступінь делегування штучному інтелекту когнітивних дослідницьких операцій є не сталою властивістю інструменту, а параметром практики його застосування й одним із ключових чинників конфігурації системи. Його вплив опосередковується методологією дослідження, характеристиками даних, організаційними ресурсами та нормативним контекстом. Дві структурні осі утворюють операційну матрицю: профіль делегованих когнітивних операцій, представлений п’ятьма функціональними кластерами, і рівень організації наукової діяльності – індивідуальний, груповий, інституційний або галузевий. Матриця з 20 комірок описує типові конфігурації системи та дає змогу виокремити якісно відмінні профілі ризиків; модель передбачає, що перехід між кластерами III і IV може бути особливо критичним з погляду інтерпретаційної валідності. Для кожної конфігурації визначено розподіл агентності, вимоги до верифікації та структуру відповідальності. Логічну узгодженість та ілюстративну придатність моделі попередньо перевірено на чотирьох контрастних сценаріях; така процедура не є емпіричною валідацією і не охоплює всіх 20 комірок матриці. Практичним виходом є контрольний перелік конфігурації, за яким дослідник або інституція визначає конфігурацію системи до початку дослідження. Теоретичну основу моделі становлять загальна теорія систем, теорія делегування в акторно-мережевому підході та модель розподіленого пізнання. Методологічно стаття спирається на концептуальний синтез з критичним аналізом літератури.
Zitieren
APA
Вакалюк, Т., Семеріков, С., Спірін, О., Олексюк, В., & Осадчий, В. (2026). СИСТЕМНА МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНІХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: КОМПОНЕНТИ ТА КОНФІГУРАЦІЇ ЗА СТУПЕНЕМ ДЕЛЕГУВАННЯ Й РІВНЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ. Information Technologies and Learning Tools, 115(5), 225-247. https://doi.org/10.33407/itlt.v115i5.6865
Vancouver
Вакалюк Т, Семеріков С, Спірін О, Олексюк В, Осадчий В. СИСТЕМНА МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНІХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: КОМПОНЕНТИ ТА КОНФІГУРАЦІЇ ЗА СТУПЕНЕМ ДЕЛЕГУВАННЯ Й РІВНЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ. Information Technologies and Learning Tools. 2026;115(5):225-247. doi:10.33407/itlt.v115i5.6865
BibTeX
@article{2026,
author = {Вакалюк, Тетяна and Семеріков, Сергій and Спірін, Олег and Олексюк, Василь and Осадчий, Вячеслав},
title = {СИСТЕМНА МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНІХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: КОМПОНЕНТИ ТА КОНФІГУРАЦІЇ ЗА СТУПЕНЕМ ДЕЛЕГУВАННЯ Й РІВНЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ},
journal = {Information Technologies and Learning Tools},
year = {2026},
volume = {115},
number = {5},
pages = {225--247},
doi = {10.33407/itlt.v115i5.6865}
}
EUVIMED