ПРАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Innovate Pedagogy · 05.11.2026 · (100) · 327-332
DOI: 10.32782/ip/100.59 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Innovate Pedagogy, online erschienen am 30.10.2026. Verfasst von Л.І. Крачок und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 14 Literaturangaben.
Abstract (Originalsprache)
Стаття присвячена практичним осо- бливостям застосування інструментів штучного інтелекту (ШІ) у викладацькій діяльності закладів вищої та професійно- технічної освіти в умовах стрімкого поши- рення генеративних моделей. Актуальність дослідження зумовлена тим, що впрова- дження ШІ-технологій в освітній процес випереджає формування відповідної мето- дичної, дидактичної та нормативної бази, унаслідок чого викладачі здебільшого само- стійно виробляють практики використання таких інструментів, спираючись на власний досвід, що спричиняє нерівномірність якості їх застосування та породжує низку етичних колізій, пов’язаних дотримання вимог ака- демічної доброчесності. На основі аналізу й узагальнення вітчизняних і зарубіжних нау- кових джерел, а також порівняльного аналізу функціональних можливостей поширених сервісів штучного інтелекту визначено п’ять основних напрямів застосування ШІ у роботі викладача: підготовку навчально- методичних матеріалів, генерацію та адап- тацію тестових завдань, автоматизоване оцінювання результатів навчання, персо- налізацію освітньої траєкторії студентів і методичну та адміністративну підтримку викладацької діяльності. Охарактеризовано функціональні особливості найзатребува- ніших інструментів, зокрема генеративних мовних моделей, платформ адаптивного навчання та сервісів виявлення згенерова- ного штучним інтелектом тексту, і пока- зано, що останні мають суттєві обмеження щодо точності. Установлено, що найбіль- ший практичний ефект досягається за умови розгляду ШІ як допоміжного інстру- мента підтримки педагогічної діяльності, а не як засобу заміни фахової експертизи викладача, за обов’язкової верифікації згене- рованого контенту та дотримання вимог захисту персональних даних здобувачів освіти. Сформульовані рекомендації можуть бути використані для розробки та онов- лення інституційних політик використання штучного інтелекту в закладах освіти від- повідно до вимог чинного законодавства. Результати дослідження мають практичне значення для підвищення цифрової ком- петентності викладачів і вдосконалення методичного забезпечення освітнього процесу в умовах цифрової трансформації освіти.
Zitieren
APA
Крачок, Л., & Глух, Н. (2026). ПРАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Innovate Pedagogy, 327-332. https://doi.org/10.32782/ip/100.59
Vancouver
Крачок Л, Глух Н. ПРАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Innovate Pedagogy. 2026:327-332. doi:10.32782/ip/100.59
BibTeX
@article{2026,
author = {Крачок, Л.І. and Глух, Н.І.},
title = {ПРАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ},
journal = {Innovate Pedagogy},
year = {2026},
number = {100},
pages = {327--332},
doi = {10.32782/ip/100.59}
}
EUVIMED