EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ПРИРОДА В ДРАМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ІФІГЕНІЯ В ТАВРІДІ»: ДІАЛОГ З АНТИЧНОЮ ТРАДИЦІЄЮ

Svitlana Vynar

Modern Philology · 06.04.2026 · (5) · 62-66

DOI: 10.32782/modernph-2026.5.8 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Modern Philology, online erschienen am 06.04.2026. Verfasst von Svitlana Vynar. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті здійснено комплексний аналіз образів природи як складника комунікативної системи драматичної поеми Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді». Увагу зосереджено на функціонуванні пейзажних ремарок і образів природи у структурі драматичного тексту, їхньої ролі у формуванні психологічного простору твору та розкритті внутрішнього світу головної героїні. Доведено, що природа в поемі виходить за межі декоративного тла й набуває активного комунікативного значення, виступаючи засобом передавання емоційних, екзистенційних і національно маркованих смислів. Проаналізовано специфіку пейзажних описів у ремарках, які не лише локалізують місце дії, а й створюють особливу емоційно-зорову атмосферу, співвіднесену з душевним станом Іфігенії. Виявлено, що природні образи виконують функцію психологічного паралелізму, маркера опозиції «свого» і «чужого» простору, а також форми внутрішнього мовлення героїні. Особливу увагу приділено символіці моря як багатозначного образу, що поєднує мотиви розлуки й надії, вигнання та можливого повернення. Особливу увагу приділено порівнянню з трагедіями Еврипіда («Іфігенія в Авліді», «Іфігенія в Тавріді»), що дає змогу окреслити специфіку модерної рецепції античного сюжету. Установлено, що якщо в Еврипіда природа виконує здебільшого локалізаційно-атмосферну функцію та передається через хор, то у Лесі Українки вона стає психологізованим, активним компонентом комунікативної системи, символом туги за батьківщиною, надії на повернення. Антична традиція постає як важливий контекст, що модернізується авторкою, збагачуючи українську літературну модерністську поетику. У статті простежено зв’язок між античним сюжетом і національною моделлю переживання ностальгії, що надає образу Іфігенії рис, близьких українському історико-культурному досвіду. Зроблено висновок, що звернення Лесі Українки до природних образів у «Іфігенії в Тавріді» сприяє модернізації античного міфу та його перезасвоєнню у контексті українського модернізму. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні природи як активного елемента комунікативної системи драматичної поеми

Zitieren

APA

Vynar, S. (2026). ПРИРОДА В ДРАМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ІФІГЕНІЯ В ТАВРІДІ»: ДІАЛОГ З АНТИЧНОЮ ТРАДИЦІЄЮ. Modern Philology, 62-66. https://doi.org/10.32782/modernph-2026.5.8

Vancouver

Vynar S. ПРИРОДА В ДРАМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ІФІГЕНІЯ В ТАВРІДІ»: ДІАЛОГ З АНТИЧНОЮ ТРАДИЦІЄЮ. Modern Philology. 2026:62-66. doi:10.32782/modernph-2026.5.8

BibTeX
@article{Vynar2026,
  author = {Vynar, Svitlana},
  title = {ПРИРОДА В ДРАМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ІФІГЕНІЯ В ТАВРІДІ»: ДІАЛОГ З АНТИЧНОЮ ТРАДИЦІЄЮ},
  journal = {Modern Philology},
  year = {2026},
  number = {5},
  pages = {62--66},
  doi = {10.32782/modernph-2026.5.8}
}
Kostenlos starten →