EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

ОБРАЗ МИТЦЯ В ПОЕЗІЇ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА: ДІАЛОГ ІЗ УКРАЇНСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ ТРАДИЦІЄЮ

Olena Burіak

Причорноморські філологічні студії · 07.05.2026 · (10) · 12-18

DOI: 10.32782/bsps-2026.10.2 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Причорноморські філологічні студії, online erschienen am 07.05.2026. Verfasst von Olena Burіak. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті висвітлено особливості художнього моделювання образу митця в поезії Юрія Андруховича через призму діалогу з українською літературною традицією. Ескізно простежено формування образу поета-мандрівника, що ґрунтується на синтезі рис мандрівних дяків доби Бароко, головного героя «Енеїди» Івана Котляревського й образу письменника-пророка, експлікованого життям і творчістю Тараса Шевченка. Вибудовуючи розмаїті інтертекстуальні зв’язки, Андрухович оригінально переосмислює ці варіанти в іронічно-ігровому дискурсі, презентує ліричного героя в процесі вибудовування ціннісної ієрархії, самоосягнення, усвідомлення й прийняття його соціальної ролі медіума між минулим і сучасним, профанним і сакральним. Авторська модель письменника має алюзійну основу й втілює новий, постмодерністський тип свідомості готової до кардинальних динамічних метаморфоз. Образ поета амбівалентний: підтекстовий діалог із класиками переростає в гостру полеміку щодо ролі, функцій митця і мистецтва в суспільстві, а категоричне неприйняття народницьких поглядів поєднується з визнанням потужного впливу мистецтва на людину і соціум, нерозривного зв’язку творчості з життям. Саме тому зухвалий, невгамовний, сповнений юнацьких мрій ліричний герой Андруховича, керуючись принципом свободи як найвищою цінністю, перебуває в епіцентрі бурхливого, сповненого контрастів життя, в безперервному творчому пошуку, в постійному фізичному й духовному русі, вільно переміщуючись у часі й просторі. Образ дороги набуває символічного звучання, втілюючи ідею самопізнання через долання усталених меж, канонів, норм. Самоідентифікація творця відбувається завдяки збагаченню життєвим досвідом, продукованим подіями минулого й сьогодення, яскравими враженнями, поліфонічними емоціями, відкриттям сучасників і людей із минулого. У віршах зі збірки «Екзотичні птахи і рослини» (1997), зокрема в «Пісні мандрівного спудея», представлено новий тип митця, який виражає постмодерністську світоглядно-естетичну парадигму, що вибудовується шляхом заперечення й водночас часткового прийняття національної літературної традиції й спрямована на визначення нових векторів розвитку української культури.

Zitieren

APA

Burіak, O. (2026). ОБРАЗ МИТЦЯ В ПОЕЗІЇ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА: ДІАЛОГ ІЗ УКРАЇНСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ ТРАДИЦІЄЮ. Причорноморські філологічні студії, 12-18. https://doi.org/10.32782/bsps-2026.10.2

Vancouver

Burіak O. ОБРАЗ МИТЦЯ В ПОЕЗІЇ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА: ДІАЛОГ ІЗ УКРАЇНСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ ТРАДИЦІЄЮ. Причорноморські філологічні студії. 2026:12-18. doi:10.32782/bsps-2026.10.2

BibTeX
@article{Burak2026,
  author = {Burіak, Olena},
  title = {ОБРАЗ МИТЦЯ В ПОЕЗІЇ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА: ДІАЛОГ ІЗ УКРАЇНСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ ТРАДИЦІЄЮ},
  journal = {Причорноморські філологічні студії},
  year = {2026},
  number = {10},
  pages = {12--18},
  doi = {10.32782/bsps-2026.10.2}
}
Kostenlos starten →