Добровільна згода у кримінальному праві: від презумпції недовіри до потерпілоорієнтованого правосуддя
Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs · 17.06.2026 · 188-201
DOI: 10.32631/v.2026.spec.iss.13 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, online erschienen am 17.06.2026. Verfasst von Дарія Сидор. Die Arbeit nennt 8 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті досліджено перехід вітчизняного кримінального права від парадигми опору до моделі згоди в контексті імплементації Стамбульської конвенції. Метою роботи є комплексне теоретико-правове дослідження концепції добровільної згоди як центрального критерію кваліфікації кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (статті 152–154 Кримінального кодексу України) і розроблення алгоритму встановлення її наявності для забезпечення уніфікованого підходу у правозастосовній практиці. Проаналізовано еволюцію доктринальних підходів до кримінально-правової охорони статевої свободи – від відтворення совєцьких концепцій до поступової імплементації міжнародних стандартів. Досліджено практику Європейського суду з прав людини, зокрема прецедентне значення справи J.L. проти Італії (2021), а також законодавчий досвід Швеції, Іспанії та Німеччини у сфері регулювання сексуальних злочинів на основі моделей згоди. Проаналізовано системні недоліки правозастосування, зокрема інерцію парадигми сили та прояви інституційного віктимблеймінгу, що ґрунтуються на патріархальній презумпції недовіри до потерпілої особи. Окремо розкрито хибність трактування сексуального насильства як наслідку неконтрольованого лібідо й обґрунтовано необхідність його кваліфікації як інструменту влади, домінування. Запропоновано авторське доктринальне визначення добровільної згоди як позитивного, явно вираженого, вільного та безперервного волевиявлення, що виключає можливість виводити її з мовчання, пасивності або попереднього сексуального досвіду. Розроблено авторський алгоритм «З.Г.О.Д.А.» (Здатність. Гарантія волі. Обізнаність. Динамічність. Активність). Застосування цього інструменту передбачає переорієнтацію правосуддя з оцінювання поведінки потерпілої особи на перевірку проактивних дій особи, яка вчинила насильство, щодо забезпечення вільного, явно вираженого й усвідомленого волевиявлення потерпілої. Обґрунтовано, що такий підхід сприяє ефективній охороні сексуальної автономії особи та відповідає принципам потерпілоорієнтованого правосуддя.
Zitieren
APA
Сидор, Д. (2026). Добровільна згода у кримінальному праві: від презумпції недовіри до потерпілоорієнтованого правосуддя. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 188-201. https://doi.org/10.32631/v.2026.spec.iss.13
Vancouver
Сидор Д. Добровільна згода у кримінальному праві: від презумпції недовіри до потерпілоорієнтованого правосуддя. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. 2026:188-201. doi:10.32631/v.2026.spec.iss.13
BibTeX
@article{2026,
author = {Сидор, Дарія},
title = {Добровільна згода у кримінальному праві: від презумпції недовіри до потерпілоорієнтованого правосуддя},
journal = {Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs},
year = {2026},
pages = {188--201},
doi = {10.32631/v.2026.spec.iss.13}
}
EUVIMED