Роль суду у верифікації експертних доказів: від презумпції компетентності до перевірки достовірності
Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics · 30.06.2026 · 43 (2) · 42-63
DOI: 10.32353/khrife.2.2026.04 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, online erschienen am 30.06.2026. Verfasst von Mykhailo Shcherbakovskyi und 1 weiteren Autor:innen.
Abstract (Originalsprache)
Досліджено проблему визначення меж судового контролю за науковою обґрунтованістю експертних доказів у кримінальному провадженні в умовах стрімкого розвитку спеціальних знань (зокрема, цифрових і алгоритмічних методів дослідження). Актуальність зумовлена протиріччям між традиційною статусною моделлю оцінювання висновку експерта, що ґрунтується на інституційній довірі до його кваліфікації, і необхідністю забезпечити перевірку достовірності застосованої ним методології. Метою дослідження є виявлення концептуальних відмінностей між англо-американською й континентальною моделями судової верифікації експертних доказів, визначення їхнього впливу на межі судового контролю та обґрунтування доцільності переходу до процедурної перевірки наукової надійності застосованих у кримінальному провадженні експертних методик. Методологічну основу становлять діалектичний, системний, порівняльно-правовий, функційний і формально-юридичний методи, а також аналіз судової практики. Простежено, що в країнах загального права експерт є свідком сторони, а його висновок підлягає попередній судовій перевірці за критеріями достовірності й подальшому випробуванню в умовах змагального процесу. Натомість у континентальній системі домінує модель «помічник суду», що базується на презумпції компетентності експерта і знижує інтенсивність контролю за застосованою методикою. Обґрунтовано, що українська модель поєднує елементи обох підходів, але фактично тяжіє до статусної верифікації, що створює ризики застосування науково недостатньо обґрунтованих висновків, особливо у сфері інноваційних досліджень. Доведено, що формальна акредитація та професійний статус експерта не гарантують достовірності результатів через вплив когнітивних упереджень і обмеженість інституційного контролю. Дійдено висновку про необхідність переходу до моделі процедурної верифікації експертних доказів, яка передбачає активну роль суду в перевірці надійності й валідності методології дослідження без утручання у сферу спеціальних знань. Перспективним напрямом визначено інтеграцію елементів reliability inquiry й інституціоналізацію концепції overriding duty як взаємодоповнювальних механізмів забезпечення наукової обґрунтованості експертних доказів, що сприятиме підвищенню якості доказування й мінімізації ризиків судових помилок.
Zitieren
APA
Shcherbakovskyi, M., & Myroshnychenko, Y. (2026). Роль суду у верифікації експертних доказів: від презумпції компетентності до перевірки достовірності. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 43(2), 42-63. https://doi.org/10.32353/khrife.2.2026.04
Vancouver
Shcherbakovskyi M, Myroshnychenko Y. Роль суду у верифікації експертних доказів: від презумпції компетентності до перевірки достовірності. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics. 2026;43(2):42-63. doi:10.32353/khrife.2.2026.04
BibTeX
@article{Shcherbakovskyi2026,
author = {Shcherbakovskyi, Mykhailo and Myroshnychenko, Yurii},
title = {Роль суду у верифікації експертних доказів: від презумпції компетентності до перевірки достовірності},
journal = {Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics},
year = {2026},
volume = {43},
number = {2},
pages = {42--63},
doi = {10.32353/khrife.2.2026.04}
}
EUVIMED