EUVIMEDOpdag EUVIMED
Crossref

ІНДЕКС БІОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ЗМІН ГІДРОЕКОСИСТЕМИ

М. О. Клименко, І. І. Статник, Н. М. Вознюк, О. А. Ліхо

Bulletin National University of Water and Environmental Engineering · 2025-11-28 · 4 (112) · 119-129

DOI: 10.31713/vs420259 ↗

At a glance

Journal article in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, published online on 2025-11-28. Written by М. О. Клименко and 3 co-authors.

AbstractBibliografiske oplysningerCiteRelated studies

Abstract (original language)

У статті обґрунтовано придатність індексу біогенного забруднення (NPI) як інструменту моніторингу просторово-часових змін гідроекосистеми р. Прип’ять. Метою досліджень було оцінити багаторічну динаміку біогенного навантаження та виокремити ділянки з підвищеним внеском сполук азоту й фосфору за даними державного моніторингу Держводагентства України. Використано гідрохімічні спостереження 2005–2020 рр. у створах 702, 616, 570 та 60 км від гирла. NPI розраховували за концентраціями нітратів і фосфатів із нормуванням на гранично допустимі рівні ВООЗ (50 мг/дм3 для NO3‾та 5 мг/дм3 для PO43‾) і класифікували за шкалою екологічного стану поверхневих вод на основі індексу біогенного забруднення. Аналіз розподілу концентрацій показав, що для верхніх створів 702 км і 616 км характерні ширший діапазон та поодинокі піки нітратів до 9–10 мг/дм³, тоді як у нижчих за течією створах (570 км і 60 км від гирла) концентрації нітратів виявилися більш стабільні, а в створі 60 км було відмічено підвищену варіабельність із максимумами до 6–7 мг/дм3. Найвищі концентрації фосфатів і найбільша мінливість зафіксовані у створі 702 км (до 0,75–0,78 мг/дм3); для 616 і 570 км властиві низькі медіанні рівні (0,05-0,08 мг/дм3) з епізодичними піками до 0,5– 0,7 мг/дм3, тоді як у створі 60 км максимуми переважно не перевищували 0,3 мг/дм3. У більшості років значення NPI були низькими й відповідали відсутності або слабкому біогенному забрудненню. За шкалою рівнів забруднення поверхневих вод, індекс здебільшого не перевищував 1,4 (відмінний стан), а перехід до 1,5–1,6 зафіксовано лише у створі 616 км у 2005 р. Теплові карти показали сплеск NPI у створі 702 км (2011–2013 рр.) та підвищення у створах 570 і 60 км у 2020 р., що може бути важливо з огляду оцінки евтрофікаційних ризиків.

Cite

APA

Клименко, М. О., Статник, І. І., Вознюк, Н. М., & Ліхо, О. А. (2025). ІНДЕКС БІОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ЗМІН ГІДРОЕКОСИСТЕМИ. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 4(112), 119-129. https://doi.org/10.31713/vs420259

Vancouver

Клименко МО, Статник ІІ, Вознюк НМ, Ліхо ОА. ІНДЕКС БІОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ЗМІН ГІДРОЕКОСИСТЕМИ. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering. 2025;4(112):119-129. doi:10.31713/vs420259

BibTeX
@article{2025,
  author = {Клименко, М. О. and Статник, І. І. and Вознюк, Н. М. and Ліхо, О. А.},
  title = {ІНДЕКС БІОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ЗМІН ГІДРОЕКОСИСТЕМИ},
  journal = {Bulletin National University of Water and Environmental Engineering},
  year = {2025},
  volume = {4},
  number = {112},
  pages = {119--129},
  doi = {10.31713/vs420259}
}
Start for free →