EUVIMEDOpdag EUVIMED
Open access · CC BY-NC 4.0

АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІЛЕНЬ РОСЛИН AGASTACHE FOENICULUM ЩОДО КОМПОНЕНТІВ АГРОЦЕНОЗІВ

В. С. Котюк

Вісник Національного університету водного господарства та природокористування Серія «Сільськогосподарські науки» · 2026-09-18 · 3 (115) · 142-155

DOI: 10.31713/vs3202610 ↗

At a glance

Journal article in Вісник Національного університету водного господарства та природокористування Серія «Сільськогосподарські науки», published online on 2026-09-18. Written by В. С. Котюк. The full text is freely available (open access, CC BY-NC 4.0).

AbstractBibliografiske oplysningerCiteRelated studies

Abstract (original language)

Представлено результати лабораторного дослідження алелопатичної активності водних витягів із пожнивних решток та ґрунту із ризосфери нетрадиційної ароматичної рослини Agastache foeniculum щодо типових представників агроценозів (Triticum aestivum, Hordeum vulgare, Zea mays, Lepidium sativum).Показники енергії проростання та схожості визначали відповідно до ДСТУ. Для оцінювання алелопатичної активності водорозчинних сполук із надземних частин пожнивних рослинних решток та ґрунту з ризосфери A. foeniculum застосовано методику біологічних тестів А. М. Гродзинського.Індекс алелопатичної активності екстрактів пожнивних решток багатоколосника зморшкуватого (від -0,032 до -1,0) свідчить про інгібування ростових процесів насіння Z. mays, T. aestivum та H. vulgare (від 3,2 до 100%). Водночас за впливу екстракту пожнивних решток сорту Синій велетень відзначено перевищення показників довжини кореня на 21,2% і пагона проростків пшениці на 68,4% порівняно з контролем, що свідчить про стимулювальний вплив.Також відзначено стимулювальний вплив кореневих виділень рослин A. foeniculum на ростові процеси проростків виду L. sativum. Дослідження алелопатичної активності ґрунту, відібраного з ризосфери багатоколосника зморшкуватого, свідчать про збільшення довжини кореня крес-салату на 7,7% (A. foeniculum 'Synii veleten') та 12,8% (A. foeniculum 'Leleka') в порівнянні з контролем, а гіпокотиля – відповідно на 17,6 і 20,6%.Отримані експериментальні результати свідчать про складний характер алелопатичних взаємодій між рослинами. У зв’язку з цим доцільним є подальше дослідження впливу виділень A. foeniculum на компоненти культурфітоценозів, а також оцінювання ефективності міжвидових алелопатичних взаємодій. Це сприятиме оптимізації агротехнологічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності та стійкості агроекосистем.

Cite

APA

Котюк, В. С. (2026). АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІЛЕНЬ РОСЛИН AGASTACHE FOENICULUM ЩОДО КОМПОНЕНТІВ АГРОЦЕНОЗІВ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування Серія «Сільськогосподарські науки», 3(115), 142-155. https://doi.org/10.31713/vs3202610

Vancouver

Котюк ВС. АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІЛЕНЬ РОСЛИН AGASTACHE FOENICULUM ЩОДО КОМПОНЕНТІВ АГРОЦЕНОЗІВ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування Серія «Сільськогосподарські науки». 2026;3(115):142-155. doi:10.31713/vs3202610

BibTeX
@article{2026,
  author = {Котюк, В. С.},
  title = {АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІЛЕНЬ РОСЛИН AGASTACHE FOENICULUM ЩОДО КОМПОНЕНТІВ АГРОЦЕНОЗІВ},
  journal = {Вісник Національного університету водного господарства та природокористування Серія «Сільськогосподарські науки»},
  year = {2026},
  volume = {3},
  number = {115},
  pages = {142--155},
  doi = {10.31713/vs3202610}
}
Start for free →