EUVIMEDUpptäck EUVIMED
Open access · CC BY 4.0

ВІЙСЬКОВИЙ СЛЕНГ ЯК ФОРМА МОВНОЇ АДАПТАЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР

Т. Шевченко

Journal “Ukrainian sense” · 2026-08-19 · (2)

DOI: 10.15421/462647 ↗

At a glance

Journal article in Journal “Ukrainian sense”, published online on 2026-08-19. Written by Т. Шевченко. The full text is freely available (open access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografiska uppgifterCiteRelated studies

Abstract (original language)

Постановка проблеми. Сучасна українська мовна ситуація формується під впливом безпрецедентних історичних обставин, де повномасштабна війна стала потужним каталізатором тектонічних лінгвальних змін. Події, що розпочалися 24 лютого 2022 року, спричинили «лексичний вибух», вивівши військовий сленг за межі професійного вжитку в простір повсякденного спілкування всього соціуму. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення мовних інновацій як інструмента психологічної та соціальної адаптації людини, а також ідентифікатора національної приналежності – «мовного щита», що визначає межу між «своїм» і «чужим». Мета статті. Проведення комплексної лінгвістичної та психолінгвістичної експертизи військового сленгу та мовних інновацій періоду 2022-2024 років як інструментів адаптації соціуму до умов війни. Дослідження спрямоване на аналіз структурно-семантичної природи новотворів та виявлення основних механізмів їх функціонування в сучасному дискурсі. Методика та методи дослідження. Методологійну основу розвідки становлять фундаментальні засади когнітивістики та психолінгвістики, що дозволяють розглядати інновації як складний спосіб структурування досвіду в екстремальних умовах. Застосовано поєднання теоретичних (аналіз, синтез, системний аналіз) та емпіричних методів (спостереження, суцільна вибірка матеріалу з мас-медіа, соціальних мереж Telegram і Twitter та усного мовлення). У процесі аналізу інтегровано описовий, порівняльний, компонентний, словотвірний, контекстуальний та лінгвостилістичний методи. Особливу увагу приділено аналізу концептуальних метафор (за Дж. Лакоффом) та підходу О. Лурії щодо мови як інструмента регуляції психічних процесів у стресових ситуаціях. Основні результати дослідження. Визначено три ключові функції воєнного сленгу: комунікативну, ідентифікаційну (функція «шиболета») та психотерапевтичну. Підтверджено дію механізму дегексагоналізації військової лексики (за М. Степаненком), що описує вихід терміна за межі професійної ніші в ширший емоційний контекст. Проаналізовано домінування концептуальної метафори «Військова техніка — це жива істота/тварина» (пташка, мопед, олівець, поросята) як способу зниження екзистенційної тривоги. Досліджено функціонування зневажливих номінацій ворога (орки, кацапи, свинособаки, рашисти) як евфемізмів для вербальної деміфологізації агресора. Зафіксовано унікальне явище масового творення дієслів від прізвищ політиків (макронити, шольцити, кімити) та топонімів (чорнобаїти, відірпінити). Висновки і перспективи. Військовий сленг 2022-2024 років постає як динамічна підсистема мови та «дзеркало національної стійкості», що забезпечує як мовне, так і психологічне виживання нації. Використання іронії та чорного гумору виступає ефективною копінг-стратегією для «опредметнення» емоцій та вербального самозахисту. Перспективи подальших досліджень пов’язані з визначенням «тяглості існування» інновацій та прогнозуванням векторів розвитку неологізмів у періоди соціальних криз.

Cite

APA

Шевченко, Т. (2026). ВІЙСЬКОВИЙ СЛЕНГ ЯК ФОРМА МОВНОЇ АДАПТАЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР. Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462647

Vancouver

Шевченко Т. ВІЙСЬКОВИЙ СЛЕНГ ЯК ФОРМА МОВНОЇ АДАПТАЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР. Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462647

BibTeX
@article{2026,
  author = {Шевченко, Т.},
  title = {ВІЙСЬКОВИЙ СЛЕНГ ЯК ФОРМА МОВНОЇ АДАПТАЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР},
  journal = {Journal “Ukrainian sense”},
  year = {2026},
  number = {2},
  doi = {10.15421/462647}
}
Start for free →