EUVIMEDΑνακαλύψτε το EUVIMED
Open access · CC BY 4.0

ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА)

І. Кропивко, О. Гонюк

Journal “Ukrainian sense” · 2026-08-19 · (2)

DOI: 10.15421/462631 ↗

At a glance

Journal article in Journal “Ukrainian sense”, published online on 2026-08-19. Written by І. Кропивко and 1 co-authors. The full text is freely available (open access, CC BY 4.0).

ΠερίληψηΒιβλιογραφικά στοιχείαCiteRelated studies

Abstract (original language)

Постановка проблеми. Сучасна рецепція казок Марка Вовчка відбувається під впливом помилкових стереотипів, вироблених у попередні часи. Мета статті – виявити специфіку та чинники інтерпретативної неоднозначності, що виникає внаслідок взаємодії авторських наративних стратегій з культурними міфами. Методи дослідження – кросметодологійне прочитання текстів із застосуванням принципів наратології, рецептивної естетики, постколоніальних студій. Основні результати дослідження. Марко Вовчок фактично брала участь у творенні культурних міфів свого часу, котрі потребували не емоційної насиченості, а логічного впорядкування й обґрунтування. Її твори на розбійницьку тематику базовані на історичних народних піснях, а наратив поєднує ознаки казки та соціально-побутового оповідання. Казки Марії Вілінської (Марка Вовчка) відходять від романтичної традиції в бік реалістичного зображення зі збереженням поетики контрастів. Проаналізовано два тексти – казки «Кармелюк» та «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», у яких по-різному врівноважено історичну правду та поетичну ідеологічно наснажену вигадку. Перша романтизує насилля як спосіб досягнення справедливості для скривджених (подвиг і самопожертва заради інших), а друга запевняє в безперспективності насилля заради досягнення власного благополуччя та неминучості покарання. Письменниця використовує міфологізацію як прийом, але з метою увиразнення соціального підґрунтя. Реалістичні подробиці в описі побуту протиставлено умовному казковому часопростору та ідеалізованій умовності чуттєвого самовияву персонажів. Рецепція образу Кармелюка з казки Марка Вовчка як шкільними вчителями-методистами, так і істориками, літературознавцями, й досі нерідко ґрунтується на міфах радянського часу та потребує корегування. Висновки і перспективи. Культурні міфи колоніального минулого досі впливають на рецепцію класичних творів у працях не лише науковців, а й учителів-методистів. Це увиразнює потребу фахового перепрочитання класичної спадщини для позбавлення її від ідеологічних нашарувань.

Cite

APA

Кропивко, І., & Гонюк, О. (2026). ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА). Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462631

Vancouver

Кропивко І, Гонюк О. ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА). Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462631

BibTeX
@article{2026,
  author = {Кропивко, І. and Гонюк, О.},
  title = {ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА)},
  journal = {Journal “Ukrainian sense”},
  year = {2026},
  number = {2},
  doi = {10.15421/462631}
}
Start for free →