ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА)
Journal “Ukrainian sense” · 19.08.2026 · (2)
DOI: 10.15421/462631 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Journal “Ukrainian sense”, online erschienen am 19.08.2026. Verfasst von І. Кропивко und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Постановка проблеми. Сучасна рецепція казок Марка Вовчка відбувається під впливом помилкових стереотипів, вироблених у попередні часи. Мета статті – виявити специфіку та чинники інтерпретативної неоднозначності, що виникає внаслідок взаємодії авторських наративних стратегій з культурними міфами. Методи дослідження – кросметодологійне прочитання текстів із застосуванням принципів наратології, рецептивної естетики, постколоніальних студій. Основні результати дослідження. Марко Вовчок фактично брала участь у творенні культурних міфів свого часу, котрі потребували не емоційної насиченості, а логічного впорядкування й обґрунтування. Її твори на розбійницьку тематику базовані на історичних народних піснях, а наратив поєднує ознаки казки та соціально-побутового оповідання. Казки Марії Вілінської (Марка Вовчка) відходять від романтичної традиції в бік реалістичного зображення зі збереженням поетики контрастів. Проаналізовано два тексти – казки «Кармелюк» та «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», у яких по-різному врівноважено історичну правду та поетичну ідеологічно наснажену вигадку. Перша романтизує насилля як спосіб досягнення справедливості для скривджених (подвиг і самопожертва заради інших), а друга запевняє в безперспективності насилля заради досягнення власного благополуччя та неминучості покарання. Письменниця використовує міфологізацію як прийом, але з метою увиразнення соціального підґрунтя. Реалістичні подробиці в описі побуту протиставлено умовному казковому часопростору та ідеалізованій умовності чуттєвого самовияву персонажів. Рецепція образу Кармелюка з казки Марка Вовчка як шкільними вчителями-методистами, так і істориками, літературознавцями, й досі нерідко ґрунтується на міфах радянського часу та потребує корегування. Висновки і перспективи. Культурні міфи колоніального минулого досі впливають на рецепцію класичних творів у працях не лише науковців, а й учителів-методистів. Це увиразнює потребу фахового перепрочитання класичної спадщини для позбавлення її від ідеологічних нашарувань.
Zitieren
APA
Кропивко, І., & Гонюк, О. (2026). ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА). Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462631
Vancouver
Кропивко І, Гонюк О. ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА). Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462631
BibTeX
@article{2026,
author = {Кропивко, І. and Гонюк, О.},
title = {ІНТЕРПРЕТАТИВНА НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНИХ МІФІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАРКА ВОВЧКА)},
journal = {Journal “Ukrainian sense”},
year = {2026},
number = {2},
doi = {10.15421/462631}
}
EUVIMED