АНГЛІЦИЗМИ В ЦИФРОВОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ
Journal “Ukrainian sense” · 2026-08-19 · (2)
DOI: 10.15421/462619 ↗At a glance
Journal article in Journal “Ukrainian sense”, published online on 2026-08-19. Written by О. Бесараб. The full text is freely available (open access, CC BY 4.0).
Abstract (original language)
Постановка проблеми. Стрімка цифровізація та глобалізація освітнього простору зумовлюють інтенсивне проникнення англомовних запозичень у мовленнєву практику студентства. Особливої актуальності проблема набуває в навчанні іноземної мови професійного спрямування (ESP), де англіцизми трансформуються з елементів сленгу на невід’ємні складники професійного тезаурусу. Дослідження зумовлене суперечністю між об’єктивною потребою використання англіцизмів для ефективної фахової комунікації та недостатнім методичним опрацюванням цього процесу у вищій школі. Звернення до функціонування англіцизмів у синергії цифрового та професійного дискурсів дає змогу розширити лінгводидактичні уявлення про формування іншомовної компетентності сучасного фахівця, зокрема в межах реалізації міжнародних проєктів (DigiFLEd). Мета дослідження — з’ясувати типологію англіцизмів у цифровому та професійному мовленні студентів, дослідити мотивацію їх вживання та обґрунтувати методичну доцільність їх інтеграції в освітній процес. Методи дослідження. Для розв’язання завдань використано системно-аналітичний метод опрацювання наукової літератури; метод термінологічного аналізу (для розмежування понять «англіцизм» та «термін»); метод класифікації; контекстуально-інтерпретаційний та компонентний аналіз лексем. Емпіричну базу становлять педагогічне спостереження, контент-аналіз цифрових освітніх платформ (Moodle) та вторинний аналіз статистичних даних мовленнєвої практики студентів. Основні результати дослідження. Вивчення динаміки вживання англіцизмів свідчить, що 84% респондентів використовують їх щодня, причому 62% надають перевагу запозиченням саме у фаховому контексті. Виокремлено три ключові категорії англіцизмів: професійно-термінологічні (blockchain, soft skills), операційно-цифрові (скриншот, дедлайн) та комунікативно-прагматичні (фідбек, воркшоп). Установлено, що запозичення виконують номінативну (заповнення лакун), комунікативну (економія мовних зусиль) та прагматичну (статусна самопрезентація) функції. Виявлено «дефініційний парадокс»: при високій частоті вживання термінів лише 40% студентів володіють їхнім глибинним науковим значенням, що підтверджує проблему «поверхового засвоєння» лексики. Спираючись на концепцію О. Тарнопольського, обґрунтовано роль англіцизмів як «лексичних опор» (scaffolding), що нівелюють мовний бар’єр у навчанні ESP. Висновки. Своєрідність функціонування англіцизмів у студентському середовищі втілюється в поєднанні інструментальної ролі цифрових запозичень та професійної маркованості термінологічних одиниць. Доведено, що методично доцільною є не заборона англіцизмів, а їх свідома інтеграція через розвиток перекладацької компетенції та використання інтерактивних платформ (Genially, Magic School). Це забезпечує трансформацію пасивного цифрового словника студента у свідомий інструмент професійної комунікації, адаптований до вимог міжнародного ринку праці.
Cite
APA
Бесараб, О. (2026). АНГЛІЦИЗМИ В ЦИФРОВОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ. Journal “Ukrainian sense”. https://doi.org/10.15421/462619
Vancouver
Бесараб О. АНГЛІЦИЗМИ В ЦИФРОВОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ. Journal “Ukrainian sense”. 2026. doi:10.15421/462619
BibTeX
@article{2026,
author = {Бесараб, О.},
title = {АНГЛІЦИЗМИ В ЦИФРОВОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ},
journal = {Journal “Ukrainian sense”},
year = {2026},
number = {2},
doi = {10.15421/462619}
}
EUVIMED