Продуктивність та екологічні функції самосійних соснових лісів Українського Полісся
Наукові праці Лісівничої академії наук України · 2024-10-18 · (27) · 129-138
DOI: 10.15421/412420 ↗At a glance
Journal article in Наукові праці Лісівничої академії наук України, published online on 2024-10-18. Written by Petro Lakyda and 1 co-authors. Cited 3 times so far (Crossref).
Abstract (original language)
Збільшення лісистості території України та приведення її до оптимальних параметрів в умовах глобальної зміни клімату, загарбницької та агресивної війни росії як до українського соціуму так і довкілля, вимагає пошуку адекватних механізмів збереження і примноження лісових формацій. Поряд з реалізацією програми Президента України «Зелена країна», над якою успішно працюють лісівники країни і суспільство в цілому, особливої уваги заслуговує збереження та лісогосподарське впорядкування самосійних лісів, створених природою на землях сільськогосподарського призначення. В Українському Поліссі ця категорія самозалісених земель набула чи не найбільшої представленості в країні через доволі високу лісистість регіону, де лісові масиви межують з сільськогосподарськими землями, які за часи незалежності України втратили рентабельність обробітку їхніми власниками. Основним лісотвірним деревним видом, який трапляється у цих самосійних лісах, є сосна звичайна, що й стало об’єктом дослідження. За спеціально опрацьованою методикою у п’яти областях Українського Полісся (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська) закладено 23 тимчасових пробних площі з рубкою й поліфракційною оцінкою 76 модельних дерев у самосійних лісах з домінуванням сосни звичайної. Встановлено, що природні соснові деревостани на землях сільськогосподарського призначення є високопродуктивними, ростуть переважно за Іа і вище класами бонітету з відносною повнотою, яка зазвичай перевищує 1,0 (іноді сягає до 2,0 одиниць), що свідчить про необхідність опрацювання відповідної лісотаксаційної нормативної бази для комплексного оцінювання цієї категорії насаджень. Обсяги нагромадження і темпи депонування вуглецю самосійними сосновими лісами залежать від продуктивності деревостанів, маси фотосинтетичного апарату (хвої) та показників базисної щільності компонентів фітомаси. Середня щільність стовбурової деревини складає 341 кг·(м3)-1, яка є істотно нижчою, порівняно з іншими категоріями сосняків (штучні, природні) досліджуваного регіону, що зумовлено високим вмістом вологи у деревині в молодому віці та відносно багатими ґрунтовими умовами колишніх сільськогосподарських земель. Маса хвої у самосійних лісах є більшою, порівняно з іншими деревостанами на 10,0–55,0%, що істотно впливає на формування поточного приросту деревини і, відповідно, нагромадження вуглецю. Самосійні соснові ліси в Українському Поліссі вже у 10-річному віці можуть нагромаджувати до 30 т вуглецю на 1 га, що є істотним внеском у загальний баланс реалізації екосистемної функції лісів.
Cite
APA
Lakyda, P., & Blyshchyk, V. (2024). Продуктивність та екологічні функції самосійних соснових лісів Українського Полісся. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 129-138. https://doi.org/10.15421/412420
Vancouver
Lakyda P, Blyshchyk V. Продуктивність та екологічні функції самосійних соснових лісів Українського Полісся. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2024:129-138. doi:10.15421/412420
BibTeX
@article{Lakyda2024,
author = {Lakyda, Petro and Blyshchyk, Volodymyr},
title = {Продуктивність та екологічні функції самосійних соснових лісів Українського Полісся},
journal = {Наукові праці Лісівничої академії наук України},
year = {2024},
number = {27},
pages = {129--138},
doi = {10.15421/412420}
}
EUVIMED