EUVIMEDSkopri EUVIMED
Crossref

Особливості використання знаменного розспіву в духовних творах ірини денисовоЇ (на прикладі Херувимських пісень g-moll та e-moll)

М. І. Варакута, К. Б. Суміна

Музикознавча думка Дніпропетровщини · 2018

DOI: 10.15421/221812 ↗

At a glance

Journal article in Музикознавча думка Дніпропетровщини, 2018. Written by М. І. Варакута and 1 co-authors.

AstrattDettalji biblijografiċiCiteRelated studies

Abstract (original language)

Мета статті – проаналізувати регенерацію традицій знаменного розспіву та їх включення в сучасний церковно-хоровий простір, які є важливим фактором професійного формування майбутнього хорового диригента. У статті розглядаються особливості використання знаменного розспіву в контексті сучасного сприйняття. Методологія дослідження визначена комплексним музикознавчим та історико-типологічним аналізами. Наукова новизна статті полягає у розкритті особливостей використання знаменного розспіву в Херувимських піснях композитора Ірини Денисової. У публікації висвітлюється художня своєрідність, творча самобутність композиторської обдарованості майстрині у період до прийняття чернечого постригу та вже після ствердження композиторкою шляху монахині. Висновки. Застосування знаменного розспіву може бути тільки в його гармонізації, не в аранжуванні і навіть не в обробці, тому що їх прийоми допускають проведення основної теми в різних партіях, а подібне „поводження” зі знаменним розспівом є неприпустимим. Особливості використання знаменного розспіву полягають в тому, щоб не вийти за рамки інтонаційно-емоційної сфери самого розспіву гармонізуючи його. У подібній обмеженості композитор, який гармонізує знаменний розспів може збагатити його за рахунок динаміки, ритміки, плагальних гармоній, але кардинально, значимо й істотно тільки за допомогою фактурно-гармонічних перетворень, звідки і зʼявляються терміни „фактуризаціяˮ і „гармонізаціяˮ. Процес гармонізації знаменного розспіву Ірини Денисової і монахині Іуліанії (Денисової) хоч і не значні, але має відмінності. Гармонізація написана після прийняття чернечого постригу (Херувимська е mоll) відрізняється точною традиційністю, строгістю форми викладу музичного матеріалу, в піснеспіві вже не відчувається прагнення до концертності, а є тільки стан молитовності.

Cite

APA

Варакута, М. І., & Суміна, К. Б. (2018). Особливості використання знаменного розспіву в духовних творах ірини денисовоЇ (на прикладі Херувимських пісень g-moll та e-moll). Музикознавча думка Дніпропетровщини. https://doi.org/10.15421/221812

Vancouver

Варакута МІ, Суміна КБ. Особливості використання знаменного розспіву в духовних творах ірини денисовоЇ (на прикладі Херувимських пісень g-moll та e-moll). Музикознавча думка Дніпропетровщини. 2018. doi:10.15421/221812

BibTeX
@article{2018,
  author = {Варакута, М. І. and Суміна, К. Б.},
  title = {Особливості використання знаменного розспіву в духовних творах ірини денисовоЇ (на прикладі Херувимських пісень g-moll та e-moll)},
  journal = {Музикознавча думка Дніпропетровщини},
  year = {2018},
  doi = {10.15421/221812}
}
Start for free →