EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

Пам'ять, ідентичність та ресентимент як соціальні чинники інституційної стійкості під час російсько-української війни

Тетяна Лапан, Оксана Химович

Grani · 04.03.2026 · 29 (1) · 201-209

DOI: 10.15421/172675 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Grani, online erschienen am 04.03.2026. Verfasst von Тетяна Лапан und 1 weiteren Autor:innen.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Анотація.У статті здійснено аналіз інституційної стійкості українського суспільства в контексті повномасштабної російсько-української війни з акцентом на глибинні соціокультурні чинники, які визначають здатність суспільства діяти в умовах екзистенційної загрози. Автори пропонують концептуальний підхід, що ґрунтується на синергії трьох взаємопов’язаних компонентів ‒ колективної пам’яті, національної ідентичності та ресентименту, ‒ розглядаючи їх як цілісну систему формування інституційної стійкості. У межах класичних і сучасних теоретичних підходів до вивчення пам’яті та ідентичності (М. Альбвакс, Я. та А. Ассманни, П. Нора, Б. Андерсон, Е. Сміт) проаналізовано механізми інституціоналізації травматичного історичного досвіду українського суспільства, показано, як ці події інтегруються в колективну пам’ять та формують у сьогоденні наративи спротиву та боротьби. Особливу увагу приділено трансформації національної ідентичності, яка в умовах війни еволюціонує від символічної належності до практики опору та мобілізації суспільства. Центральним теоретичним внеском статті є переосмислення феномену ресентименту. На відміну від класичних інтерпретацій, у яких ресентимент розглядався переважно як деструктивний, латентний та патологізований стан мирного суспільства, в українському воєнному контексті він актуалізується як соціально організований потенційний мобілізаційний ресурс. Показано, що ресентимент, спричинений тривалою історією колоніального пригнічення, насильства й несправедливості, у ситуації війни конвертується в колективну дію, волонтерську активність і запит на відновлення справедливості через правові та міжнародні механізми у боротьбі з ворогом. Висновки дослідження свідчать, що інституційна стійкість України визначається не лише формально-організаційними параметрами держави, а й глибоко вкоріненими соціокультурними смислами, які забезпечують здатність суспільства до тривалої мобілізації та самоорганізації.

Zitieren

APA

Лапан, Т., & Химович, О. (2026). Пам'ять, ідентичність та ресентимент як соціальні чинники інституційної стійкості під час російсько-української війни. Grani, 29(1), 201-209. https://doi.org/10.15421/172675

Vancouver

Лапан Т, Химович О. Пам'ять, ідентичність та ресентимент як соціальні чинники інституційної стійкості під час російсько-української війни. Grani. 2026;29(1):201-209. doi:10.15421/172675

BibTeX
@article{2026,
  author = {Лапан, Тетяна and Химович, Оксана},
  title = {Пам'ять, ідентичність та ресентимент як соціальні чинники інституційної стійкості під час російсько-української війни},
  journal = {Grani},
  year = {2026},
  volume = {29},
  number = {1},
  pages = {201--209},
  doi = {10.15421/172675}
}
Kostenlos starten →