М’яке право як інструмент стратегічної трансформації безпекової політики Європейського Союзу
Ius publicum Ucrainae · 17.11.2026 · 1 (1) · 76
DOI: 10.68896/ipu.2026.1.1.009 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Ius publicum Ucrainae, online erschienen am 17.11.2026. Verfasst von Tetiana Drutsul. Die Arbeit nennt 13 Literaturangaben.
Abstract (Originalsprache)
Здійснено комплексне дослідження м’якого права як інструменту стратегічної трансформації безпекової політики Європейського Союзу. Обґрунтовано актуальність дослідження в умовах трансформації сучасного європейського безпекового середовища, посилення військових, гібридних, кібернетичних та інформаційних загроз, а також необхідності формування нових підходів до забезпечення безпеки та оборони. Визначено, що особливості сфери безпеки та оборони, її безпосередній зв’язок із суверенними повноваженнями держав-членів і необхідність оперативного політичного реагування зумовлюють активне використання поряд із юридично обов’язковими нормами стратегічних та рекомендаційних документів. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння правової природи м’якого права та його співвідношення з юридично обов’язковими нормами. Обґрунтовано, що відсутність формальної юридичної обов’язковості не виключає можливості здійснення м’яким правом істотного політичного, нормативно-орієнтаційного та інституційного впливу. Визначено, що у правопорядку Європейського Союзу м’яке право функціонує як засіб політичної координації, формування спільних очікувань, визначення стратегічних орієнтирів та поступової інституціоналізації відповідних підходів. Особливу увагу приділено функціональному призначенню м’якого права у сфері безпеки та оборони. Обґрунтовано, що воно забезпечує можливість формування спільного бачення характеру безпекових загроз, узгодження стратегічних пріоритетів держав-членів та визначення напрямів подальшої діяльності інституцій Європейського Союзу без встановлення безпосередніх юридичних обов’язків. Доведено, що за таких умов м’яке право доцільно розглядати не лише як засіб політичної комунікації, а як інструмент стратегічного управління та попередньої нормативної координації. Проаналізовано значення Стратегічного компаса Європейського Союзу як комплексного стратегічного документа, спрямованого на визначення довгострокових орієнтирів розвитку спільної політики безпеки та оборони до 2030 року. Визначено його роль у формуванні стратегічної рамки для розвитку оборонних спроможностей, підвищення стійкості, вдосконалення кризового реагування та розвитку партнерських відносин. Обґрунтовано, що Стратегічний компас демонструє здатність м’якого права забезпечувати стратегічне планування та адаптацію безпекової політики до змін міжнародного середовища. Досліджено значення Стратегічного порядку денного Європейського Союзу на 2024–2029 роки у подальшому розвитку стратегічних пріоритетів ЄС. Показано взаємозв’язок зазначеного документа зі Стратегічним компасом та визначено його роль у забезпеченні послідовності стратегічного планування у сфері безпеки й оборони, зміцненні оборонних спроможностей, підвищенні стійкості Європейського Союзу та підтримці України. Встановлено, що м’яке право забезпечує динамічність стратегічного розвитку безпекової політики, створюючи можливість її оперативної адаптації до нових викликів без необхідності негайної зміни системи юридично обов’язкового регулювання. Окрему увагу приділено значенню м’якого права Європейського Союзу для України в контексті її європейської інтеграції. Обґрунтовано, що стратегічні документи ЄС можуть виступати орієнтирами для розвитку державної політики, інституційної адаптації та поступового наближення України до європейського безпекового простору. Водночас наголошено на необхідності розмежування політичного та стратегічного значення таких документів і юридично обов’язкових положень права Європейського Союзу. Зроблено висновок, що м’яке право у сфері безпеки та оборони Європейського Союзу виконує стратегічну, координаційну, орієнтаційну та адаптаційну функції. Його використання сприяє формуванню спільних стратегічних підходів держав-членів, визначенню довгострокових пріоритетів та оперативному реагуванню на трансформацію безпекового середовища. Водночас м’яке право не може розглядатися як еквівалент юридично обов’язкового регулювання, оскільки його застосування пов’язане з питаннями правової визначеності, демократичної легітимації та меж судового контролю. Для України відповідні інструменти мають особливе значення як засіб стратегічного орієнтування та поступового включення до європейського безпекового простору.
Zitieren
APA
Drutsul, T. (2026). М’яке право як інструмент стратегічної трансформації безпекової політики Європейського Союзу. Ius publicum Ucrainae, 1(1), 76. https://doi.org/10.68896/ipu.2026.1.1.009
Vancouver
Drutsul T. М’яке право як інструмент стратегічної трансформації безпекової політики Європейського Союзу. Ius publicum Ucrainae. 2026;1(1):76. doi:10.68896/ipu.2026.1.1.009
BibTeX
@article{Drutsul2026,
author = {Drutsul, Tetiana},
title = {М’яке право як інструмент стратегічної трансформації безпекової політики Європейського Союзу},
journal = {Ius publicum Ucrainae},
year = {2026},
volume = {1},
number = {1},
pages = {76},
doi = {10.68896/ipu.2026.1.1.009}
}
EUVIMED