EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

Легалізація лобіювання в Україні: чи розв’язано проблему відмежування від адвокації?

Tetiana Kolomoiets, Darya Yevtushenko

Ius publicum Ucrainae · 17.11.2026 · 1 (1) · 40

DOI: 10.68896/ipu.2026.1.1.004 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Ius publicum Ucrainae, online erschienen am 17.11.2026. Verfasst von Tetiana Kolomoiets und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 27 Literaturangaben.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Закон України «Про лобіювання» є кроком України до впровадження європейських правових стандартів лобіювання на шлях до її членства у ЄС. Впровадження правових засад прозорого, на професійній основі, у комерційних інтересах певних суспільних груп діалогу суспільства, бізнесу та публічної влади актуалізує потребу унормування відмежування лобіювання від інших інструментів громадянської активності, серед яких чільне місце посідає адвокація. На жаль, непоодинокі випадки помилкового ототожнення лобіювання із адвокацією, що негативно впливає на ефективність використання їх ресурсу. Порівняльно-правовий аналіз лобіювання та адвокації на підставі опрацювання тематичних доктринальних положень, робіт експертів галузі дозволяє виокремити та охарактеризувати наявність низки особливих обов’язкових ознак у кожного з них, які у сукупності й формують унікальний їх ресурс, обумовлюють їх самостійний характер, усуваючи передумови для їх помилкового ототожнення. Аналіз положень Закону України «Про лобіювання» підтверджує сприйняття законодавцем відповідних «базових» доктринальних положень при закріпленні засад використання лобіювання та відмежуванні його від адвокації. Позиція законодавця стосовно такого відмежування чітко визначена, із безпосереднім закріпленням засад використання лобіювання, із деталізацією всіх складових його ресурсу, й водночас із «виведенням за сферу відповідного регулюючого впливу» адвокації, із як одного із перерахованих видів діяльності, які не є лобіюванням, із акцентом на відсутність у них обов’язкових для лобіювання ознак (комерційної основи, професійного характеру, спеціальної законодавчої регламентації засад застосування, особливого суб’єктного складу, предмета та об’єкта тощо), що дозволяє усунути тим самим проблемні питання та різноваріантивність тлумачення положень чинного законодавства у правозастосуванні й максимально сфокусуватися на ефективному використанні ресурсу лобіювання та адвокації у забезпеченні діалогу між суспільством, бізнесом та публічною владою.

Zitieren

APA

Kolomoiets, T., & Yevtushenko, D. (2026). Легалізація лобіювання в Україні: чи розв’язано проблему відмежування від адвокації?. Ius publicum Ucrainae, 1(1), 40. https://doi.org/10.68896/ipu.2026.1.1.004

Vancouver

Kolomoiets T, Yevtushenko D. Легалізація лобіювання в Україні: чи розв’язано проблему відмежування від адвокації?. Ius publicum Ucrainae. 2026;1(1):40. doi:10.68896/ipu.2026.1.1.004

BibTeX
@article{Kolomoiets2026,
  author = {Kolomoiets, Tetiana and Yevtushenko, Darya},
  title = {Легалізація лобіювання в Україні: чи розв’язано проблему відмежування від адвокації?},
  journal = {Ius publicum Ucrainae},
  year = {2026},
  volume = {1},
  number = {1},
  pages = {40},
  doi = {10.68896/ipu.2026.1.1.004}
}
Kostenlos starten →