Ентропійна динаміка похибок округлення в арифметиці чисел з плаваючою точкою: теорія, моделі та алгоритмічні наслідки
Міжнародний науковий журнал «Military Science» · 10.08.2026 · 4 (2) · 139-145
DOI: 10.62524/msj.2026.4.2.11 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Міжнародний науковий журнал «Military Science», online erschienen am 10.08.2026. Verfasst von Тарас Старушенко. Die Arbeit nennt 14 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC-SA 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Похибки округлення в арифметиці чисел з плаваючою точкою є одним із найбільш прихованих і водночас найнебезпечніших джерел відмов обчислювальних систем. Попри десятиліття досліджень у чисельному аналізі, відсутній загальний кількісний критерій, що дозволяв би апріорно порівнювати числову стійкість різних алгоритмів незалежно від конкретних вхідних даних. Метою статті є побудова такого критерію на основі апарату теорії інформації Шеннона та доведення системи теорем, що описують ентропійну динаміку похибок у числових обчисленнях. Для досягнення мети введено два центральні поняття: ентропія округлення – диференціальна ентропія розподілу похибок квантування, та обчислювальний ентропійний потенціал алгоритму – міра надлишкової невизначеності, яку алгоритмічна реалізація породжує понад неминучий інформаційний шум вхідних даних. Доведено чотири взаємопов’язані теореми. Перша встановлює, що ентропія сумарної похибки монотонно зростає при накопиченні послідовних арифметичних операцій і асимптотично зростає як половина двійкового логарифма числа операцій. Друга дає точний кількісний вираз для ефекту катастрофічного скасування: при відніманні двох близьких чисел ентропія відносної похибки зростає рівно на кількість втрачених значущих двійкових розрядів. Третя доводить, що компенсоване підсумовування Кахана є ентропійно оптимальним алгоритмом із нульовим обчислювальним ентропійним потенціалом, тоді як наївне підсумовування має потенціал, що зростає як половина двійкового логарифма числа доданків. Четверта – теорема-бар’єр – встановлює: обчислювальний ентропійний потенціал будь-якого детермінованого алгоритму не може бути від’ємним, а нульового значення досягає тоді й тільки тоді, коли алгоритм є зворотно стійким у розумінні Вілкінсона. Для ітераційних методів побудовано марковську модель накопичення похибок, з якої виведено нижню межу точності; для методу Ньютона – Рафсона вона еквівалентна квадратичній збіжності. Виявлено зв’язок між обчислювальним ентропійним потенціалом і принципом Ландауера в термодинаміці інформації, а також між похибками округлення в обчисленнях зниженої точності та механізмами диференційної приватності. Теоретичні результати верифіковано числово на задачах підсумовування та обчислення дискримінанту; відхилення від теоретичних прогнозів не перевищує 0,02 відсотка. Отримані результати можуть бути використані для апріорного аудиту числової стійкості алгоритмів, інтеграції у компілятори та обґрунтування методів змішаної точності з гарантіями конфіденційності.
Zitieren
APA
Старушенко, Т. (2026). Ентропійна динаміка похибок округлення в арифметиці чисел з плаваючою точкою: теорія, моделі та алгоритмічні наслідки. Міжнародний науковий журнал «Military Science», 4(2), 139-145. https://doi.org/10.62524/msj.2026.4.2.11
Vancouver
Старушенко Т. Ентропійна динаміка похибок округлення в арифметиці чисел з плаваючою точкою: теорія, моделі та алгоритмічні наслідки. Міжнародний науковий журнал «Military Science». 2026;4(2):139-145. doi:10.62524/msj.2026.4.2.11
BibTeX
@article{2026,
author = {Старушенко, Тарас},
title = {Ентропійна динаміка похибок округлення в арифметиці чисел з плаваючою точкою: теорія, моделі та алгоритмічні наслідки},
journal = {Міжнародний науковий журнал «Military Science»},
year = {2026},
volume = {4},
number = {2},
pages = {139--145},
doi = {10.62524/msj.2026.4.2.11}
}
EUVIMED