Модель факторів ризику та ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій: емпірична валідація
Міжнародний науковий журнал «Military Science» · 21.03.2026 · 3 (4) · 267-277
DOI: 10.62524/msj.2025.3.4.21 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Міжнародний науковий журнал «Military Science», online erschienen am 21.03.2026. Verfasst von Vasyl Stasyuk und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 10 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY-NC-SA 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Дослідження полягало у побудові та емпіричній валідації моделі факторів ризику й ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій з урахуванням комплексної взаємодії індивідуальних, соціальних і організаційних детермінант. Теоретичною основою стали сучасні концепції резильєнтності моделі стрес-долання та системного підходу до психічного здоров’я. Дослідження базувалося на припущенні, що процес відновлення після бойових дій зумовлений не лише особистісними ресурсами, а й контекстуальними умовами служби, рівнем соціальної підтримки та організаційними характеристиками середовища. Методологія дослідження передбачала застосування комплексного емпіричного підходу з використанням психодіагностичних методик: опитувальників резильєнтності Connor-Davidson, шкали посттравматичного зростання Tedeschi-Calhoun, методики оцінювання соціальної підтримки Zimet та шкали суб’єктивного благополуччя Diener. У дослідженні взяли участь 89 військовослужбовців віком від 23 до 60 років, які брали участь у бойових діях на сході та півдні України. Результати дослідження засвідчили наявність чітких взаємозв’язків між рівнем соціальної підтримки, здатністю до саморегуляції, довірою до командування та вираженістю симптомів посттравматичного стресу. Найвищий рівень психологічного відновлення спостерігався у військовослужбовців із високими показниками внутрішнього локусу контролю, духовно-моральних орієнтацій і стабільних соціальних контактів. Модель показала, що поєднання цих ресурсів знижує вплив факторів ризику (вигорання, ізоляція, хронічна тривожність) на психологічне благополуччя та сприяє формуванню довготривалої резильєнтності. Висновки підтверджують, що ефективне психологічне відновлення має мультикомпонентну природу та вимагає інтеграції індивідуальних, соціальних і організаційних чинників. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі для розроблення програм психологічної реабілітації та підготовки військових до умов високого стресу.
Zitieren
APA
Stasyuk, V., & Fedorenko, Y. (2026). Модель факторів ризику та ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій: емпірична валідація. Міжнародний науковий журнал «Military Science», 3(4), 267-277. https://doi.org/10.62524/msj.2025.3.4.21
Vancouver
Stasyuk V, Fedorenko Y. Модель факторів ризику та ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій: емпірична валідація. Міжнародний науковий журнал «Military Science». 2026;3(4):267-277. doi:10.62524/msj.2025.3.4.21
BibTeX
@article{Stasyuk2026,
author = {Stasyuk, Vasyl and Fedorenko, Yuliia},
title = {Модель факторів ризику та ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій: емпірична валідація},
journal = {Міжнародний науковий журнал «Military Science»},
year = {2026},
volume = {3},
number = {4},
pages = {267--277},
doi = {10.62524/msj.2025.3.4.21}
}
EUVIMED