ІНТЕГРАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка · 21.05.2026 · 193 (37) · 265-271
DOI: 10.58407/visnik.263737 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, online erschienen am 21.05.2026. Verfasst von Лариса Рень.
Abstract (Originalsprache)
Мета статті полягає у комплексному аналізі досвіду та сучасних підходів до інтеграції громадянської освіти у практики соціальної роботи, виявленні ефективних стратегій (зокрема Service-Learning та моделі участі Р. Харта), а також обґрунтуванні можливостей інтеграції громадянської освіти до соціальної роботи в Україні з урахуванням викликів воєнного часу. Методологічну основу дослідження становить система взаємопов’язаних підходів: компетентнісного (розгляд громадянськості як інтегративної якості особистості), комунікативно-діяльнісного (орієнтація на практичну участь у суспільних процесах), особистісно орієнтованого (врахування індивідуальних та вікових особливостей молоді). Для досягнення поставленої мети використано теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез і узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз Service-Learning та сходинок участі Р. Харта. Наукова новизна. Здійснено аналіз зарубіжного та вітчизнчяного досвіду громадянської освіти у практики соціальної роботи із застосуванням моделі сходинок участі Р. Харта як інструменту оцінювання якості залучення молоді до суспільних процесів. Висновки. У результаті дослідження встановлено, молодіжний вік є сприятливим періодом для становлення громадянської свідомості за умов створення відповідного демократичного середовища та використання компетентнісно орієнтованих підходів. Аналіз зарубіжного досвіду засвідчив ефективність таких підходів, як Service-Learning (навчання через служіння), інтерактивні й проєктні методи. Спільними тенденціями є ранній початок громадянської освіти, інтеграція Модель сходинок участі Р. Харта дозволяє критично оцінювати якість залучення молоді та спрямовувати освітні практики на досягнення вищих рівнів участі (5–8), що є основою для формування справжньої громадянськості. Встановлено, що ефективність формування громадянськості забезпечується створенням позитивного емоційного середовища, застосуванням інтерактивних та рефлексивних методів, урахуванням вікових особливостей молоді, належною підготовкою педагогів і соціальних працівників, а також розвитком критичного мислення та медіаграмотності. Соціальна відповідальність молоді України, яка проявляється у волонтерській, благодійній, екологічній та культурно-освітній діяльності, є конкретним втіленням громадянськості в умовах воєнного стану. Це підтверджує, що соціальна освіта є стратегічним ресурсом розвитку суспільства, а її інтеграція в державну молодіжну політику створює підґрунтя для формування активної громадянської позиції молоді. Формування громадянськості та громадянської ідентичності у молодіжному віці є важливим чинником розвитку особистості, її соціалізації та готовності до активної участі в демократичних процесах.
Zitieren
APA
Рень, Л. (2026). ІНТЕГРАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, 193(37), 265-271. https://doi.org/10.58407/visnik.263737
Vancouver
Рень Л. ІНТЕГРАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. 2026;193(37):265-271. doi:10.58407/visnik.263737
BibTeX
@article{2026,
author = {Рень, Лариса},
title = {ІНТЕГРАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ},
journal = {Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка},
year = {2026},
volume = {193},
number = {37},
pages = {265--271},
doi = {10.58407/visnik.263737}
}
EUVIMED