EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

КОЛИ СПАДЩИНА НАВЧАЄ: ОСВІТА ДЛЯ БАГАТОКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА

Катерина Юр’єва

Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка · 19.05.2026 · 193 (37) · 93-104

DOI: 10.58407/visnik.263714 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, online erschienen am 19.05.2026. Verfasst von Катерина Юр’єва.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Мета роботи – схарактеризувати становлення культурно-мистецької спадщини як освітнього ресурсу формування готовності особистості до життя й діяльності в сучасному багатокультурному суспільстві: від етнопедагогічних практик і культурно чутливого підходу – до навчання з Місцем та формування трансверсальних компетентностей. Методологія. Дослідження має теоретико-аналітичний характер. Використано міждисциплінарний, культурологічний, компаративний і компетентнісний підходи, а також методи аналізу наукових джерел і нормативних документів, історико-генетичний метод, порівняльний аналіз, узагальнення й систематизацію. Це дало змогу простежити еволюцію освітнього звернення до культурної спадщини та зіставити український і зарубіжний досвід її педагогічної актуалізації. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні культурно-мистецької спадщини не лише як об’єкта збереження, передання чи ілюстративного використання, а як дина­мічного ресурсу формування культурної обізнаності, міжкультурного розуміння, локальної ідентичності, соціальної згуртованості й трансверсальних компетентностей. Показано, що в українському контексті освітнє звернення до традиційної спадщини історично мало не тільки педагогічний, а й деколонізаційний вимір. Розкрито логіку переходу від монокультурного етнопедагогічного осмислення спадщини до багатокультурної, міжкультурної, культурно чутливої та place-based освіти. Висновки. Доведено, що культурно-мистецька спадщина «навчає» тоді, коли не редукується до фольклорної ілюстрації, святкового реквізиту, романтизованого образу минулого або інструменту ідеологічних спекуляцій, а включається в дослідницькі, мистецькі, проєктні, комунікативні, міжкультурні й середовищні практики. У такому разі вона сприяє формуванню не лише культурної обізнаності чи міжкультурної компетентності, а й ширшого комплексу трансверсальних компетентностей: критичного й інноваційного мислення, співпраці, комунікації, адаптивності, етичного та міжкультурного розуміння, соціальної відповідальності, поваги до різноманіття й довкілля. Підкреслено потребу контекстуалізації трансверсального підходу з урахуванням українських реалій війни, повоєнної відбудови, зміцнення культурної ідентичності та соціальної згуртованості.

Zitieren

APA

Юр’єва, К. (2026). КОЛИ СПАДЩИНА НАВЧАЄ: ОСВІТА ДЛЯ БАГАТОКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, 193(37), 93-104. https://doi.org/10.58407/visnik.263714

Vancouver

Юр’єва К. КОЛИ СПАДЩИНА НАВЧАЄ: ОСВІТА ДЛЯ БАГАТОКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. 2026;193(37):93-104. doi:10.58407/visnik.263714

BibTeX
@article{2026,
  author = {Юр’єва, Катерина},
  title = {КОЛИ СПАДЩИНА НАВЧАЄ: ОСВІТА ДЛЯ БАГАТОКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА},
  journal = {Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка},
  year = {2026},
  volume = {193},
  number = {37},
  pages = {93--104},
  doi = {10.58407/visnik.263714}
}
Kostenlos starten →