EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

МИСТЕЦЬКO-ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ ХОРУ « БУРЛАКА» У ПОВОЄННІЙ ЄВРОПІ (1946-1949 рр.)

Андрій Франків

Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка · 19.05.2026 · 193 (37) · 87-92

DOI: 10.58407/visnik.263713 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, online erschienen am 19.05.2026. Verfasst von Андрій Франків.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Важливим зацікавленням для української спільноти залишається питання міграційних процесів з України до країн Західної Європи, які після початку російсько-української війни. Українці за кордоном організовують фестивалі, концерти, зустрічі з іноземцями, де знайомлять їх з величним українським культурно-мистецьким спадком. Це приносить популярність національному мистецтву та українській ідеї, а також виливається у донати для ЗСУ. У статті проведено певні паралелі нинішньої еміграції з побутуванням українців після Другої світової війни, які зберігали національну ідентичність і мистець­кими засобами провадили культурну дипломатію серед громадян країн інтернування. Українська пісня звучала у хорі, організованому після Другої світової війни вояками Першої української дивізії, які опинилися на інтернуванні в Італії, у місті Беллярія, у таборах біля міста Ріміні. Мета статті полягає у тому, щоб продемонструвати, як у складних умовах еміграції та полону, талановиті молоді хлопці організували хор, який виконував дипломатичну культурну місію, популяризував українське музичне мистецтво серед чужої культури. Методологія. У дослідженні використано комплекс взаємопов’язаних методів, як аналітичний, порівняльний, феноменології досвіду, арт терапевтичний. Методологічну основу становить концепція національної, історичної, комунікативної пам’яті, біографічний метод, а також метод колективних біографій, авторства Л. Стоуна. Адже біографію мають не лише окремі особистості, а й хорові творчі колективи, наприклад Республіканська капела під керівництвом О. Кошиця. Застосовано методику діалогу культур, коли репрезентована пісня доноситься до представників інших культур і зачіпає монади чужоземної душі високим рівнем виконання та мелодійністю. Наукова новизна дослідження полягає у тому, щоб репрезентувати культурно-мистецьку діяльність хору «Бурлака» як колективу, що виконує культурно-дипломатичну місію серед європейських країн, перебуваючи у полоні в умовах таборового життя після Другої світової війни. Висновки. Культурна дипломатія невеликого мистецького об’єднання зробила великий внесок у позитивне сприйняття українців в Італії, додала розуміння про причини їх боротьби. Ця політично-культурна місія продовжилася у Великобританії, а згодом і на американському континенті. Завдяки вдалій ідеї талановитого диригента С. Гумініловича, поширювати хорове мистецтво у країнах поселення, митець популяризував українську культуру і націю на європейському та американському континентах. Хорове мистецтво дозволило організувати інституцію, яка представляла українську націю чужих теренах, на кількох континентах.

Zitieren

APA

Франків, А. (2026). МИСТЕЦЬКO-ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ ХОРУ « БУРЛАКА» У ПОВОЄННІЙ ЄВРОПІ (1946-1949 рр.). Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, 193(37), 87-92. https://doi.org/10.58407/visnik.263713

Vancouver

Франків А. МИСТЕЦЬКO-ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ ХОРУ « БУРЛАКА» У ПОВОЄННІЙ ЄВРОПІ (1946-1949 рр.). Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. 2026;193(37):87-92. doi:10.58407/visnik.263713

BibTeX
@article{2026,
  author = {Франків, Андрій},
  title = {МИСТЕЦЬКO-ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ ХОРУ « БУРЛАКА» У ПОВОЄННІЙ ЄВРОПІ (1946-1949 рр.)},
  journal = {Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка},
  year = {2026},
  volume = {193},
  number = {37},
  pages = {87--92},
  doi = {10.58407/visnik.263713}
}
Kostenlos starten →