EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

ТРАДИЦІЇ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Олена Гринь, Ірина Петреченко, Людмила Ясновська

Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка · 01.05.2026 · 190 (34) · 87-98

DOI: 10.58407/visnik.253414 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, online erschienen am 01.05.2026. Verfasst von Олена Гринь und 2 weiteren Autor:innen.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Метою є висвітлення становлення та розвитку традицій навчання історії України в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка в роки незалежності України, а також у визначенні основних освітньо-методичних підходів і педагогічних практик, що сформувалися в процесі підготовки фахівців. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності, що дозволяють розглядати становлення і розвиток традицій навчання історії України в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у контексті трансформацій української історичної освіти та змін у системі вищої школи. Принцип історизму дав змогу простежити еволюцію змісту й методики викладання історії України від початку 1990-х рр. до сучасності з урахуванням суспільно-політичних і освітніх процесів, що впливали на розвиток гуманітарної освіти. Принцип системності забезпечив розгляд навчання історії України як складової цілісного освітнього й наукового середовища університету. Історико-генетичний метод використано для аналізу етапів формування системи навчання історії України. Історико-порівняльний метод дозволив зіставити зміст і структуру навчальних курсів різних періодів та простежити зміну методичних підходів до викладання історії. Історико-системний підхід застосовано для дослідження взаємозв’язку між навчальним процесом, науковою діяльністю викладачів і здобувачів освіти та інституційним розвитком університету. Метод аналізу та узагальнення документальних джерел, зокрема навчальних планів, робочих програм дисциплін, навчально-методичних посібників, матеріалів наукових конференцій і публікацій викладачів, присвячених проблемам історичної освіти та методики викладання історії України дозволив визначити основні напрями розвитку історичної освіти в університеті. Аналіз освітніх практик, зокрема форм організації навчального процесу та використання сучасних освітніх технологій, включно з цифровими платформами, техноло­гіями змішаного й дистанційного навчання, інтеграцією інфомедійної грамотності та цифрових ресурсів у викладанні історичних дисциплін дозволив схарактеризувати стан впровадження інновацій. Застосування зазначених методологічних підходів і методів дало змогу комплексно дослідити традиції навчання історії України в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка та простежити їхню еволюцію. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі становлення та розвитку традицій навчання історії України у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка у період незалежності України. Уперше узагальнено досвід викладання історії України в університеті як цілісної освітньо-наукової практики, що поєднує навчальний процес, наукові дослідження, студентську наукову діяльність та співпрацю із закладами загальної середньої і позашкільної освіти. У роботі уперше систематизовано еволюцію змісту навчальних курсів історії України, визначено основні освітньо-методичні підходи до їх викладання та показано роль кафедри історії України, археології та краєзнавства у формуванні регіонального осередку історичної науки й підготовці фахівців-істориків. Окрему увагу приділено висвітленню сучасних тенденцій розвитку методики навчання історії України в університеті, зокрема використанню цифрових освітніх технологій, елементів змішаного та дистанційного навчання, інтеграції медіаграмотності, а також залученню здобувачів освіти до науково-дослідної діяльності, зокрема через участь у наукових конференціях, археологічних та етнографічних експедиціях. Висновки. Проведене дослідження засвідчує, що традиції навчання історії України в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка сформувалися як цілісна та динамічна система, що поєднує багаторічний академічний досвід із сучасними освітніми підходами. Їх розвиток відбувався у тісному зв’язку із суспільно-політичними трансформаціями, реформуванням вищої освіти та становленням незалежної української держави. Встановлено, що еволюція змісту навчальних курсів історії України, удосконалення методики навчання та активна науково-дослідна діяльність викладачів і студентів сприяли формуванню потужного освітньо-наукового осередку регіонального рівня. Важливу роль у цьому процесі відіграє кафедра історії України, археології та краєзнавства, яка забезпечує спадкоємність наукових шкіл і високий рівень навчання історії України. Сучасний етап розвитку історичної освіти в університеті засвідчує ефективне поєднання традиційних методів навчання з інноваційними підходами. Інновації у методиці викладання історії України в НУЧК реалізуються через поєднання авторських методичних розробок, цифрових освітніх технологій, інтерактивних форм навчання та системного професійного розвитку викладачів і здобувачів освіти. Такий підхід забезпечує підготовку фахівців, здатних до критичного аналізу історичних процесів і використання сучасних дослідницьких інструментів у професійній діяльності. Важливою складовою освітніх традицій є тісний взаємозв’язок навчального процесу з науковою роботою, практичною діяльністю, участь викладачів і студентів у конференціях, археологічних та етнографічних експедиціях, роботі наукових гуртків, проблемних груп і співпраці з освітніми установами, що сприяє формуванню та розвитку дослідницьких компетентностей і професійного мислення. Накопичений досвід Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка навчання історії України демонструє ефективність поєднання освітньої, наукової та практичної складових підготовки фахівців. Він є важливим прикладом успішного розвитку історичної освіти в умовах сучасних викликів та може бути використаний для подальшого вдосконалення методики навчання історії України у закладах вищої освіти України. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом впливу цифровізації та сучасних викликів на трансформацію історичної освіти, а також із розширенням міждис­цип­лінарних підходів у навчанні історії.

Zitieren

APA

Гринь, О., Петреченко, І., & Ясновська, Л. (2026). ТРАДИЦІЇ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, 190(34), 87-98. https://doi.org/10.58407/visnik.253414

Vancouver

Гринь О, Петреченко І, Ясновська Л. ТРАДИЦІЇ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. 2026;190(34):87-98. doi:10.58407/visnik.253414

BibTeX
@article{2026,
  author = {Гринь, Олена and Петреченко, Ірина and Ясновська, Людмила},
  title = {ТРАДИЦІЇ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ» ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА},
  journal = {Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка},
  year = {2026},
  volume = {190},
  number = {34},
  pages = {87--98},
  doi = {10.58407/visnik.253414}
}
Kostenlos starten →