EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ У СПРОБІ КОРОНАЦІЇ ЦАРІВНИ СОФІЇ НА ЦАРСТВО В 1689 Р. ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЦЬОГО ПРОВАЛЬНОГО ПРОЄКТУ В ПАМ'ЯТКАХ ГРАФІКИ Й ІКОНОПИСУ

Sergiy Pavlenko

Сіверянський літопис · 11.05.2026 · (2) · 116-130

DOI: 10.58407/litopis.260215 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Сіверянський літопис, online erschienen am 11.05.2026. Verfasst von Sergiy Pavlenko. Die Arbeit nennt 37 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Метою запропонованої студії є дослідження унікальної ікони «Покрови Богородиці», з’ясування історичного контексту її створення та висвітлення ролі української еліти, зокрема гетьмана Івана Мазепи, у спробі зміцнення влади царівни Софії через засоби сакрального мистецтва. Завдяки проблемно-аналітичному методу автор ретельно дослідив та осмислив іконографію пам’ятки, пов’язавши її з політичними подіями кінця 1688 – початку 1689 рр., зокрема зі спробою коронації регентші Софії Олексіївни. У роботі проаналізовано роль гетьмана І. Мазепи та українських мистців (І. Щирського, Л. Тарасевича) у пропагуванні образу царівни-правительки. Новизною матеріалу є обґрунтування тези про те, що ікона «Покрови Богородиці» з портретами Софії та її братів була частиною ширшого ідеологічного проєкту, до якого були залучені найкращі інтелектуальні та мистецькі сили Гетьманщини. Автор уперше вводить у науковий обіг інтерпретацію постатей Іоана V в ролі Андрія Юродивого та Петра I у ролі Романа Солодкоспівця як символів їхнього відсторонення від реального управління державою. Іконописна пам’ятка була своєрідним візуальним маніфестом зречення царів-братів від влади на користь сестри. Висновки. Стаття доводить, що виявлена ікона є рідкісним зразком «політичного» іконопису, створеним у чернігівському мистецькому осередку під впливом ідей Івана Мазепи та його оточення. Пам’ятка фіксує художню реальність, яка мала стати легітимізацією влади Софії, проте через поразку її партії у вересні 1689 р. залишилася свідченням нездійсненого політичного проєкту. Автор припускає, що ікона могла бути замовлена для похідної церкви гетьмана або Покровської церкви Вознесенського монастиря в Києві. Виявлений артефакт є унікальним уцілілим свідченням того, як українське барокове мистецтво ставало інструментом великої геополітики, а гетьман Мазепа – головним дизайнером нових владних смислів.

Zitieren

APA

Pavlenko, S. (2026). УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ У СПРОБІ КОРОНАЦІЇ ЦАРІВНИ СОФІЇ НА ЦАРСТВО В 1689 Р. ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЦЬОГО ПРОВАЛЬНОГО ПРОЄКТУ В ПАМ'ЯТКАХ ГРАФІКИ Й ІКОНОПИСУ. Сіверянський літопис, 116-130. https://doi.org/10.58407/litopis.260215

Vancouver

Pavlenko S. УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ У СПРОБІ КОРОНАЦІЇ ЦАРІВНИ СОФІЇ НА ЦАРСТВО В 1689 Р. ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЦЬОГО ПРОВАЛЬНОГО ПРОЄКТУ В ПАМ'ЯТКАХ ГРАФІКИ Й ІКОНОПИСУ. Сіверянський літопис. 2026:116-130. doi:10.58407/litopis.260215

BibTeX
@article{Pavlenko2026,
  author = {Pavlenko, Sergiy},
  title = {УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ У СПРОБІ КОРОНАЦІЇ ЦАРІВНИ СОФІЇ НА ЦАРСТВО В 1689 Р. ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЦЬОГО ПРОВАЛЬНОГО ПРОЄКТУ В ПАМ'ЯТКАХ ГРАФІКИ Й ІКОНОПИСУ},
  journal = {Сіверянський літопис},
  year = {2026},
  number = {2},
  pages = {116--130},
  doi = {10.58407/litopis.260215}
}
Kostenlos starten →