ВПЛИВ УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ФОТОКАТАЛІТИЧНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ ПАРАЦЕТАМОЛУ ТА ДИКЛОФЕНАКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ TiO2 І ZnO
Biota. Human. Technology · 06.04.2026 · (1) · 197-209
DOI: 10.58407/bht.1.26.17 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Biota. Human. Technology, online erschienen am 06.04.2026. Verfasst von Олена Кізюн und 3 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 10 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Мета роботи. Дослідження фотокаталітичної деградації парацетамолу (ПЦ) та диклофенаку (ДФ) у водних розчинах за дії оксиду цинку (ZnO) та діоксиду титану (TiO2), визначення впливу pH та дози каталізатора на швидкість деструкції, а також порівняння ефективності різних фотокаталітичних систем. Методологія. Для визначення оптимальних умов проведення фотокаталітичних процесів були досліджені наступні параметри: вплив pH робочих розчинів та концентрацій каталізаторів. Деградацію досліджували в умовах УФ-опромінення. Процес моделювався кінетикою псевдо-першого порядку. На основі експериментальних даних були розраховані константи швидкості реакції (k) та періоди напіврозпаду (t1/2) для кожного варіанта умов. Наукова новизна. Вперше проведено порівняльний аналіз деградації ПЦ та ДФ в однакових умовах із застосуванням двох найпоширеніших фотокаталізаторів – ZnO та TiO2 – що дозволило встановити відмінності у їхній реакційній здатності щодо різних класів фармацевтичних забруднювачів. Визначено закономірності впливу pH середовища на фотокаталітичну активність TiO2 і ZnO для ПЦ та ДФ, що демонструє чітку залежність: зниження pH підсилює деградацію в більшій мірі для TiO2, ніж для ZnO. Виявлено, що TiO2 проявляє значно вищу активність у кислому середовищі, забезпечуючи практично повне знешкодження ПЦ вже при концентрації каталізатора 0,5 г/дм3, що дозволяє оптимізувати технологічні умови фотокаталітичного очищення стічних вод. Встановлено різницю у кінетичній поведінці двох органічних забруднювачів, де ПЦ деградує швидше, ніж ДФ у всіх експериментальних умовах, що вказує на різну стійкість структур молекул та їхню реакційну здатність у фотокаталітичних процесах. Висновки. Встановлено, що ПЦ розкладається швидше за ДФ незалежно від типу фотокаталізатора. Найвищу ефективність забезпечує TiO2 у кислому середовищі (pH 5), тоді як ZnO демонструє помірну активність. Зниження pH та збільшення маси каталізатора інтенсифікують процес деградації фармацевтичних сполук.
Zitieren
APA
Кізюн, О., Зажигалов, В., Умнов, І., & Трус, І. (2026). ВПЛИВ УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ФОТОКАТАЛІТИЧНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ ПАРАЦЕТАМОЛУ ТА ДИКЛОФЕНАКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ TiO2 І ZnO. Biota. Human. Technology, 197-209. https://doi.org/10.58407/bht.1.26.17
Vancouver
Кізюн О, Зажигалов В, Умнов І, Трус І. ВПЛИВ УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ФОТОКАТАЛІТИЧНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ ПАРАЦЕТАМОЛУ ТА ДИКЛОФЕНАКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ TiO2 І ZnO. Biota. Human. Technology. 2026:197-209. doi:10.58407/bht.1.26.17
BibTeX
@article{2026,
author = {Кізюн, Олена and Зажигалов, Валерій and Умнов, Ігор and Трус, Інна},
title = {ВПЛИВ УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ФОТОКАТАЛІТИЧНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ ПАРАЦЕТАМОЛУ ТА ДИКЛОФЕНАКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ TiO2 І ZnO},
journal = {Biota. Human. Technology},
year = {2026},
number = {1},
pages = {197--209},
doi = {10.58407/bht.1.26.17}
}
EUVIMED