Масові комунікації як механізм рекламної кампанії використання поліграфа при вирішенні конфліктів: статистика та результати
Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці · 30.06.2025 · 10 (3) · 14-15
DOI: 10.53672/ej.3.2025.04 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці, online erschienen am 30.06.2025. Verfasst von O. M. Khlon. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Зростання недовіри в суспільстві, поширення дезінформації та попит на достовірну перевірку відомостей підсилюють інтерес до поліграфа як інструмента вирішення конфліктів у корпоративному середовищі, юридичній практиці й особистих стосунках. Хлонь О. М. констатує, що масові комунікації як механізм формування громадської думки досліджено ґрунтовно, тоді як їх використання для просування поліграфа майже не вивчене: праці з теорії реклами та соціальної реклами поліграфа не стосуються, а дослідження поліграфа (Vrij, Granhag, Porter; National Research Council) оминають рекламний контекст. Мета статті полягає в аналізі ролі масових комунікацій у рекламних кампаніях поліграфа, оцінюванні їхньої ефективності за статистичними даними та визначенні етичних і психологічних аспектів такого просування. Автор поєднує огляд літератури, контент-аналіз рекламних матеріалів, аналіз статистики та порівняння кейсів у різних каналах (телебачення, соціальні мережі, друковані ЗМІ). Кампанії мають подолати стереотип поліграфа як суто кримінально-процесуального засобу сумнівної точності й сформувати образ універсального інструмента врегулювання конфліктів, від бізнесу до сімейних суперечок. Описано канали (телевізійна, соціально-мережева, друкована, зовнішня, банерна й контекстна реклама), чотири стратегії (емоційного впливу, авторитетності, інформативності, візуалізації) та психологічні механізми проекції, регуляції й підсвідомої стимуляції. За даними, на які посилається автор, реклама на YouTube залучає увагу в 83 % випадків проти 45 % для телебачення, LinkedIn забезпечує конверсію 2,4 %, а відеоогляди й відгуки клієнтів підвищують її на 20–30 % порівняно зі статичною рекламою. Точність поліграфа автор, посилаючись на National Research Council (2003), оцінює в 70–90 % залежно від умов тестування та кваліфікації оператора. Окремо проаналізовано етичні ризики: завищені очікування клієнтів, маніпулювання вразливими групами, порушення приватності в особистих конфліктах. Рекомендовано чесно інформувати про обмеження поліграфа, уникати залякування й надмірної драматизації та дотримуватися журналістських і рекламних кодексів. Висновки корисні поліграфологам, суб’єктам судово-експертної діяльності й фахівцям із комунікацій; подальші дослідження автор пов’язує з довгостроковим впливом кампаній на довіру до поліграфа та культурними відмінностями його сприйняття.
Zitieren
APA
Khlon, O. M. (2025). Масові комунікації як механізм рекламної кампанії використання поліграфа при вирішенні конфліктів: статистика та результати. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці, 10(3), 14-15. https://doi.org/10.53672/ej.3.2025.04
Vancouver
Khlon OM. Масові комунікації як механізм рекламної кампанії використання поліграфа при вирішенні конфліктів: статистика та результати. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці. 2025;10(3):14-15. doi:10.53672/ej.3.2025.04
BibTeX
@article{Khlon2025,
author = {Khlon, O. M.},
title = {Масові комунікації як механізм рекламної кампанії використання поліграфа при вирішенні конфліктів: статистика та результати},
journal = {Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці},
year = {2025},
volume = {10},
number = {3},
pages = {14--15},
doi = {10.53672/ej.3.2025.04}
}
EUVIMED