EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

Оцінка достовірності висновку експерта як джерела доказів в Україні та в інших країнах: порівняльно-правовий аналіз

H. K. Avdieieva

Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці · 30.06.2023 · 8 (3) · 12-13

DOI: 10.53672/ej.3.2023.03 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці, online erschienen am 30.06.2023. Verfasst von H. K. Avdieieva. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Чи здатні слідчий, прокурор і суд без сторонньої допомоги оцінити достовірність висновку судового експерта? Авдєєва Г. К. розглядає це питання в порівняльно-правовому ключі. За ч. 2 ст. 84 КПК України висновок експерта є процесуальним джерелом доказів; його належність і допустимість встановити порівняно легко, а наукову обґрунтованість, ефективність методів і методик та об'єктивність висновків значно складніше. Емпіричну основу становлять анкетування слідчих, оперативних співробітників, прокурорів, суддів і адвокатів (за даними авторки, 75 % респондентів не можуть самостійно оцінити достовірність висновку, а 78 % підтримують законодавче закріплення залучення обізнаних осіб), аналіз 15 рішень ЄСПЛ, 17 рішень Верховного Суду США, 26 рішень судів України різних юрисдикцій, а також нормативних актів і праць зарубіжних науковців. Авторка показує, як у США експертні докази оцінюють за Правилом 702 Федеральних правил доказування та «критеріями Дауберта», наводить дані звіту PCAST (2016) і ФБР про експертні помилки, а також опитування суддів М. Б. Ковери та Б. Д. Маколіффа, яке засвідчило обмежену здатність суддів розпізнати недостовірні висновки. Описано залучення незалежних фахівців у Німеччині (§ 245 КПК ФРН), Італії, Нідерландах, Великій Британії, Австралії та Китаї і позицію ЄСПЛ, за якою відхилення судом рецензій спеціалістів на висновки експертів порушує ст. 6 Конвенції. Українське регулювання оцінено критично: за Порядком проведення рецензування висновків судових експертів (наказ Мін'юсту від 03.02.2020 № 335/5) рецензування спрямоване лише на вдосконалення майстерності експертів, його здійснюють працівники державних установ, і воно не слугує спростуванню чи підтвердженню висновку. Водночас судова практика, зокрема постанова Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, уже визнає значення незалежної рецензії. Встановлено, що в усіх досліджених країнах, крім України, для оцінки достовірності висновку залучають незалежну обізнану особу. Разом з Ю. Ю. Ярославом і Б. М. Ісаковичем авторка пропонує доповнити ч. 1 ст. 94 КПК України нормою про рецензування висновку фахівцем з відповідною вищою освітою, науковим ступенем і щонайменше десятирічним досвідом у судовій експертизі. Така рецензія не є джерелом доказів, має допоміжний характер і може стати підставою для повторної (додаткової) експертизи або перехресного допиту експерта й рецензента.

Zitieren

APA

Avdieieva, H. K. (2023). Оцінка достовірності висновку експерта як джерела доказів в Україні та в інших країнах: порівняльно-правовий аналіз. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці, 8(3), 12-13. https://doi.org/10.53672/ej.3.2023.03

Vancouver

Avdieieva HK. Оцінка достовірності висновку експерта як джерела доказів в Україні та в інших країнах: порівняльно-правовий аналіз. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці. 2023;8(3):12-13. doi:10.53672/ej.3.2023.03

BibTeX
@article{Avdieieva2023,
  author = {Avdieieva, H. K.},
  title = {Оцінка достовірності висновку експерта як джерела доказів в Україні та в інших країнах: порівняльно-правовий аналіз},
  journal = {Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці},
  year = {2023},
  volume = {8},
  number = {3},
  pages = {12--13},
  doi = {10.53672/ej.3.2023.03}
}
Kostenlos starten →