ДОСВІД ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС З ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ
New Ukrainian Law · 08.05.2026 · (1) · 300-307
DOI: 10.51989/nul.2026.1.38 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift New Ukrainian Law, online erschienen am 08.05.2026. Verfasst von Людмила Михайлівна Ганус. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті здійснено конституційно-правовий та порівняльно-правовий аналіз інституційних моделей протидії гендерно зумовленому насильству (ГЗН) у державах-членах Європейського Союзу. Метою дослідження є визначення ефективних інституційних підходів до протидії ГЗН та формування типології моделей із урахуванням конституційно-правових передумов і структурних переваг. Дослідження ґрунтується на визначених функціональних критеріях порівняння: система захисних приписів, обсяг дискреційних повноважень поліції, спеціалізація судових інституцій, організаційна структура підтримки постраждалих, правовий статус програм для кривдників, застосування електронного контролю, а також рівень міжвідомчої координації відповідно до принципу «4P». Для порівняльного аналізу було обрано чотири держави-члени ЄС – Іспанію, Австрію, Швецію та Хорватію – з метою представлення різних підходів до інституційної організації протидії ГЗН. На основі аналізу моделей Іспанії, Австрії, Швеції та Хорватії сформовано типологію інституційних підходів до протидії ГЗН, визначено їх конституційно- правові передумови, структурні переваги та обмеження. Обґрунтовано напрями вдосконалення законодавства України з урахуванням стандартів Стамбульської конвенції та Директиви (ЄС) 2024/1385. Методологічну основу дослідження становлять: порівняльно-правовий метод, інституційний аналіз; функціональний підхід до оцінки ефективності правових механізмів, доктрина позитивних зобов’язань держави у сфері прав людини . Наукова новизна дослідження полягає у формуванні конституційно-орієнтованої типології моделей протидії ГЗН у державах-членах ЄС; обґрунтуванні взаємозв’язку між рівнем інституційної інтеграції та реалізацією позитивних зобов’язань держави; розробленні імплементаційної матриці для України з урахуванням європейських стандартів; доведенні, що ефективність протидії ГЗН визначається не лише криміналізацією, а передусім системністю конституційно-правового механізму захисту.
Zitieren
APA
Ганус, Л. М. (2026). ДОСВІД ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС З ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ. New Ukrainian Law, 300-307. https://doi.org/10.51989/nul.2026.1.38
Vancouver
Ганус ЛМ. ДОСВІД ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС З ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ. New Ukrainian Law. 2026:300-307. doi:10.51989/nul.2026.1.38
BibTeX
@article{2026,
author = {Ганус, Людмила Михайлівна},
title = {ДОСВІД ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС З ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ},
journal = {New Ukrainian Law},
year = {2026},
number = {1},
pages = {300--307},
doi = {10.51989/nul.2026.1.38}
}
EUVIMED