EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ В КАБІНЕТАХ МАТЕМАТИКИ Й ІНФОРМАТИКИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ)

О. В. Кохановська

ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ · 28.05.2026 · 62 · 167-176

DOI: 10.37915/pa.vi62.748 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von О. В. Кохановська.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті здійснено комплексний історико-педагогічний і дидактичний аналіз використання різних видів наочності в кабінетах математики та інформатики в Україні у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття. На основі архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, сучасних модельних навчальних програм і наукових праць українських та зарубіжних дослідників з’ясовано організаційні, змістові й методичні передумови еволюції шкільної наочності. Обґрунтовано, що розвиток наочності в предметних кабінетах відбувався в тісному зв’язку зі становленням кабінетної системи, модернізацією матеріально-технічної бази школи, зміною змісту математичної та інформатичної освіти, а також поступовою цифровізацією освітнього середовища. Установлено, що в 1950–1970-х роках переважала предметно-графічна наочність, представлена таблицями, схемами, кресленнями, плакатами, геометричними моделями та демонстраційними матеріалами. У 1980–1990-х роках посилилася роль технічних засобів навчання, що створило передумови для формування спеціалізованих кабінетів інформатики. На початку ХХІ століття відбувся перехід до цифрово-інтерактивної наочності, пов’язаної з використанням комп’ютерної техніки, мультимедійних ресурсів, електронних таблиць, алгоритмічних візуалізацій, цифрового моделювання та STEM-компонентів. Показано, що в кабінеті математики наочність насамперед сприяє конкретизації абстрактного змісту, розвитку логічного, просторового та функційного мислення учнів. У кабінеті інформатики вона має складнішу природу, оскільки є не лише засобом навчання, а й об’єктом опанування через алгоритми, інтерфейси, структури даних, цифрові процеси та візуалізацію інформації. Доведено, що ефективне використання різних форм наочності є важливою умовою підвищення якості навчання, формування предметної компетентності учнів і створення сучасного багаторепрезентативного освітнього середовища.

Zitieren

APA

Кохановська, О. В. (2026). ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ В КАБІНЕТАХ МАТЕМАТИКИ Й ІНФОРМАТИКИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ). ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, 62, 167-176. https://doi.org/10.37915/pa.vi62.748

Vancouver

Кохановська ОВ. ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ В КАБІНЕТАХ МАТЕМАТИКИ Й ІНФОРМАТИКИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ). ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ. 2026;62:167-176. doi:10.37915/pa.vi62.748

BibTeX
@article{2026,
  author = {Кохановська, О. В.},
  title = {ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ В КАБІНЕТАХ МАТЕМАТИКИ Й ІНФОРМАТИКИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ)},
  journal = {ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ},
  year = {2026},
  volume = {62},
  pages = {167--176},
  doi = {10.37915/pa.vi62.748}
}
Kostenlos starten →