EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ Й ВИКЛИКИ ЧАСУ (1990-ті – 2020-ті рр.)

С. С. Данилюк

ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ · 28.05.2026 · 62 · 159-167

DOI: 10.37915/pa.vi62.745 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von С. С. Данилюк.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

У статті здійснено комплексний аналіз процесу модернізації літературної освіти в українських школах у період 1990–2020-х років із фокусуванням на впливі структурних реформ, технологічних трансформацій та кризових явищ. Основну увагу приділено таким аспектам: формуванню освітнього змісту й методів викладання, упровадженню культурологічного та компетентнісного підходів, інтеграції цифрових технологій, адаптації до пандемії COVID 19 і повномасштабної війни 2022 року, а також ролі літератури як інструмента національної та психологічної стійкості. Проаналізовано контекст модернізації літературної освіти в рамках міграції від формального заучування до осмисленого читацького досвіду. Висвітлено невідповідність між кількісною насиченістю програм і відсутністю глибокого аналізу художніх текстів, що обмежувало розвиток критичного мислення в учнів. Упровадження концепції НУШ і компетентнісного підходу, зокрема в 5-7 класах, створювало умови для рефлексії, аналізування тексту, міждисциплінарних зв’язків, однак було часто декларативним із недостатньою методичною підтримкою. Розглянуто роль цифровізації: мультимедіа й електронні ресурси суттєво збагачують рівень мотивації та інклюзивності, однак цифрова нерівність і недостатня підготовка вчителів залишаються стримувальними чинниками. Пандемія COVID 19 підтвердила цей розрив: ініціатива «Smart Kids» засвідчила, що без належного доступу до техніки й методичної підтримки дистанційне навчання було недостатньо ефективним і не компенсувало втрат у навчальному процесі. Аналізуються проблеми війни: пошкодження понад трьох тисяч шкіл, масові переселення та перехід до онлайн- чи підземних форматів навчання, а також атаки на українську ідентичність через політику русифікації в окупованих регіонах. У відповідь держава впроваджує захисні заходи, зокрема заборону російських підручників та підтримку національного канону. У цьому трагічному контексті література є потужним засобом збереження національної ідентичності, психологічної підтримки та розвитку критичного громадянського мислення. Стаття визначає такі ключові проблеми: формальний підхід до програмної насиченості, відсутність моделей профільного викладання, технологічний розрив, проблеми дистанційного навчання, руйнація інфраструктури та потреба психоемоційної реабілітації дітей. Водночас літературна освіта залишається важливим чинником культурного опору й формування стійкості. Зроблено висновок про те, що модернізація літературної освіти в Україні є багаторівневим процесом, що вимагає не лише змістовного оновлення, але й системної методичної підтримки вчителів, технологічного забезпечення, а також поєднання освітніх, культурних і психологічних стратегій.

Zitieren

APA

Данилюк, С. С. (2026). ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ Й ВИКЛИКИ ЧАСУ (1990-ті – 2020-ті рр.). ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, 62, 159-167. https://doi.org/10.37915/pa.vi62.745

Vancouver

Данилюк СС. ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ Й ВИКЛИКИ ЧАСУ (1990-ті – 2020-ті рр.). ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ. 2026;62:159-167. doi:10.37915/pa.vi62.745

BibTeX
@article{2026,
  author = {Данилюк, С. С.},
  title = {ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ Й ВИКЛИКИ ЧАСУ (1990-ті – 2020-ті рр.)},
  journal = {ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ},
  year = {2026},
  volume = {62},
  pages = {159--167},
  doi = {10.37915/pa.vi62.745}
}
Kostenlos starten →