ХРОНІЧНА ВТОМА У ХВОРИХ НА МІЄЛОДИСПЛАСТИЧНИЙ СИНДРОМ: ІМУНОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ
Immunology and Allergology: Science and Practice · 24.07.2026 · (2) · 84-92
DOI: 10.37321/immunology.2026.2-10 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Immunology and Allergology: Science and Practice, online erschienen am 24.07.2026. Verfasst von Галина Стародуб und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 40 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Резюме. Вступ. Клінічні дані свідчать про те, що у хворих на мієлодиспластичні синдроми (МДС) доволі поширеним коморбідним станом є синдром хронічної втоми (СХВ). У сучасних роботах дослідники не припиняють пошук ефективних та безпечних засобів, зокрема натурального походження, які б могли підтримати імунну систему пацієнтів, особливо на тлі імуносупресії внаслідок призначення протокольної терапії МДС. Мета. Вивчити можливості зниження інтенсивності клінічних проявів СХВ та відновлення імунного гомеостазу у хворих на МДС. Матеріали і методи. У відділенні гематології проходили планове лікування МДС 60 пацієнтів, яким був діагностований синдром хронічної втоми. Перед початком лікування та через 3 місяці пацієнтам проводили моніторинг імунологічних показників та клінічних проявів СХВ. Для вивчення ефективності комплексної імунокорекції пацієнтів розділили на 2 групи: до групи дослідження ($n = 30$) увійшли хворі, які отримували леналідомід та додатково – астаксантин у капсулах по 5 мг 1 раз на добу та екстракт молозива (Colostrum) у капсулах по 400 мг 2 рази на добу. До групи порівняння ($n = 30$) були включені пацієнти, яким призначили аналогічну схему лікування та астаксантин, але без введення препарату екстракту молозива. Результати. У групі дослідження відзначалося збільшення частки активованих T-лімфоцитів з одночасним збільшенням кількості NK-клітин (CD16+CD56) з $12,6 \pm 2,2\%$ до $19,0 \pm 2,6\%$ та з $5,9 \pm 0,8\%$ до $13,9 \pm 1,9\%$ відповідно ($p < 0,05$). Частка пацієнтів із найбільш характерними клінічними проявами СХВ – загальною слабкістю та відчуттям втоми зранку – знизилась майже у три рази: з 93,3% до 33,3% та з 63,3% до 23,3% відповідно. Також частка пацієнтів, які скаржилися на підвищену втому після навантаження, скоротилася удвічі – з 73,3% до 36,7%. Одночасно аналогічне зниження частоти проявів симптомів СХВ відбулося після лікування і у хворих групи порівняння, щоправда, зазначені зміни були достовірно менш вираженими. Висновки. Запропонований терапевтичний сценарій із застосуванням астаксантину та екстракту молозива призводить до більш значущого стимулюючого впливу на активність клітинного імунітету пацієнтів у порівнянні з референтною групою та створює умови для більш повноцінного відновлення хворих, адже у них спостерігається більш виражений регрес симптоматики СХВ.
Zitieren
APA
Стародуб, Г., & Горяінова, Н. (2026). ХРОНІЧНА ВТОМА У ХВОРИХ НА МІЄЛОДИСПЛАСТИЧНИЙ СИНДРОМ: ІМУНОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ. Immunology and Allergology: Science and Practice, 84-92. https://doi.org/10.37321/immunology.2026.2-10
Vancouver
Стародуб Г, Горяінова Н. ХРОНІЧНА ВТОМА У ХВОРИХ НА МІЄЛОДИСПЛАСТИЧНИЙ СИНДРОМ: ІМУНОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ. Immunology and Allergology: Science and Practice. 2026:84-92. doi:10.37321/immunology.2026.2-10
BibTeX
@article{2026,
author = {Стародуб, Галина and Горяінова, Надія},
title = {ХРОНІЧНА ВТОМА У ХВОРИХ НА МІЄЛОДИСПЛАСТИЧНИЙ СИНДРОМ: ІМУНОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ},
journal = {Immunology and Allergology: Science and Practice},
year = {2026},
number = {2},
pages = {84--92},
doi = {10.37321/immunology.2026.2-10}
}
EUVIMED