ЗМІНИ МІКРОБІОМУ ШКІРИ У ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS SPP.
Immunology and Allergology: Science and Practice · 24.07.2026 · (2) · 69-73
DOI: 10.37321/immunology.2026.2-08 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Immunology and Allergology: Science and Practice, online erschienen am 24.07.2026. Verfasst von Євгенія Євтушенко und 1 weiteren Autor:innen. Die Arbeit nennt 11 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Резюме. Вступ. Розвиток атопічного дерматиту пов'язують із послабленням бар'єрної функції шкіри внаслідок змін мікробіому. Атопічний дерматит у дітей має свої особливості, а питання ефективного лікування з мінімальними побічними ефектами є актуальним, оскільки тісно пов'язане з якістю життя пацієнтів. Мета. Дослідити особливості мікробіому шкіри у дітей з атопічним дерматитом та оцінити вплив комплексного лікування із застосуванням засобів із пробіотичними штамами Bacillus spp. на колонізацію Staphylococcus aureus та стан коменсальної флори. Матеріали та методи. 84 дитини з атопічним дерматитом віком від 3 до 11 років було розподілено на дві групи: основна ($n = 43$), яка отримувала пробіотичну терапію перорально та місцево додатково до стандартного лікування, та група порівняння ($n = 41$), яка отримувала лише стандартне лікування. Контрольну групу становили 48 дітей без атопічного дерматиту. До початку лікування та через 1 місяць після його початку проводили бактеріологічний посів калу та мазків з уражених ділянок шкіри. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою критерію Мак-Немара в програмному забезпеченні Statistica та Microsoft Excel. Результати та їх обговорення. Перед початком лікування S. aureus виявляли у 62,8% пацієнтів основної групи та у 58,5% дітей групи порівняння, тоді як у здорових дітей — у 12,0%. В основній групі після завершення терапії відзначено достовірне зменшення частоти виявлення Staphylococcus aureus — з 62,8% до 27,9% ($\chi^2 = 15,0$; $p < 0,001$). У групі порівняння також зафіксовано зниження частоти колонізації S. aureus — з 58,5% до 34,1% ($\chi^2 = 11,0$; $p < 0,001$), водночас абсолютне зниження частоти колонізації було більш вираженим в основній групі. Частота виявлення Staphylococcus epidermidis в основній групі статистично значуще зросла з 34,9% до 58,1% ($\chi^2 = 10,0$; $p = 0,002$). У групі порівняння суттєвої динаміки цього показника не спостерігалося (43,9% до лікування та 56,0% після лікування; $\chi^2 = 2,67$; $p = 0,102$), що вказує на обмежений вплив стандартної терапії на відновлення коменсальної мікрофлори. Висновок. Застосування комплексної терапії з додаванням пробіотичних штамів Bacillus spp. асоціювалося з більш вираженим зниженням частоти колонізації шкіри S. aureus порівняно зі стандартним лікуванням, а також із підвищенням частоти виявлення S. epidermidis, що може свідчити про відновлення мікробіотичної рівноваги.
Zitieren
APA
Євтушенко, Є., & Літус, В. (2026). ЗМІНИ МІКРОБІОМУ ШКІРИ У ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS SPP. Immunology and Allergology: Science and Practice, 69-73. https://doi.org/10.37321/immunology.2026.2-08
Vancouver
Євтушенко Є, Літус В. ЗМІНИ МІКРОБІОМУ ШКІРИ У ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS SPP. Immunology and Allergology: Science and Practice. 2026:69-73. doi:10.37321/immunology.2026.2-08
BibTeX
@article{2026,
author = {Євтушенко, Євгенія and Літус, Віктор},
title = {ЗМІНИ МІКРОБІОМУ ШКІРИ У ДІТЕЙ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS SPP},
journal = {Immunology and Allergology: Science and Practice},
year = {2026},
number = {2},
pages = {69--73},
doi = {10.37321/immunology.2026.2-08}
}
EUVIMED