Гендерний чинник художньої творчості: жіноче, занадто жіноче (На матеріалі розвідки К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків»)
Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого · 28.05.2026 · (38) · 379-388
DOI: 10.34026/1997-4264.38.2026.359534 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von Олена Оніщенко. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті розглядається гендерний аспект художньої творчості, який був стимульований працею К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків», що активізує аналіз її – художньої творчості – естетико-культурологічних, мистецтвознавчих та морально-психологічних вимірів. Мета статті – кооптація у проблемний простір художньої творчості розвідки К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків» задля артикуляції гендерної складової творчої особистості, що сприяє розширенню та активізації дослідницьких стратегій. Поставлена мета спонукала до використання наступних методів: історизму, порівняльного аналізу, біографізму, психоаналізу, концептуального плюралізму, а також до застосування міждисциплінарного підходу та принципу персоналізації. Ключовими є наступні положення новизни цієї статті: – введено в український естетико-культурологічний контекст працю К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків»; – аргументовано доцільність застосування потенціалу психоаналізу при дослідженні гендерного аспекту художньої творчості; – розширено кордони патографічного дискурсу (на прикладі персоналій А. Джентілеску та Л. Міллер); – залучено потенціал концептуального ланцюга: «хвороба» – «творча хвороба» при розгляді компенсаційних механізмів художньої творчості (на прикладі персоналії Ф. Кало); – акцентовано морально-психологічний потенціал «художньої спадкоємності» у контексті розгляду гендерного чинника творчої особистості; – показано можливість розширення кордонів метамодерністського дискурсу шляхом використання певних мистецтвознавчих понять і положень, презентованих у розвідці К. Гессел; – запропоновано введення у контекст дослідження феномена «інтелекту» розмислів Д. Рьоскіна, що їх актуалізує монографія К. Гессел. Висновки. У висновках наголошується необхідність розширення естетико-культурологічного і морально-психологічного сегментів художньої творчості шляхом артикуляції її гендерного виміру, який стимулює монографія «Історія мистецтва без чоловіків» К. Гессел. Потужний персоналізований підхід та використання біографічного методу у цій розвідці відкриває неабиякі перспективи для теоретичного аналізу феномена творчої особистості з позиції психоаналітичного підходу, розгляду «класичного» чинника творчого процесу – спадкоємності, розширення понятійного спектра і концептуального простору проблеми художньої творчості.
Zitieren
APA
Оніщенко, О. (2026). Гендерний чинник художньої творчості: жіноче, занадто жіноче (На матеріалі розвідки К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків»). Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, 379-388. https://doi.org/10.34026/1997-4264.38.2026.359534
Vancouver
Оніщенко О. Гендерний чинник художньої творчості: жіноче, занадто жіноче (На матеріалі розвідки К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків»). Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого. 2026:379-388. doi:10.34026/1997-4264.38.2026.359534
BibTeX
@article{2026,
author = {Оніщенко, Олена},
title = {Гендерний чинник художньої творчості: жіноче, занадто жіноче (На матеріалі розвідки К. Гессел «Історія мистецтва без чоловіків»)},
journal = {Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого},
year = {2026},
number = {38},
pages = {379--388},
doi = {10.34026/1997-4264.38.2026.359534}
}
EUVIMED