EUVIMEDEUVIMED entdecken
Open Access · CC BY 4.0

Етичне візуальне мислення як аналітична оптика: на матеріалі кіно про державне насильство

Алла Демура

Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого · 28.05.2026 · (38) · 201-209

DOI: 10.34026/1997-4264.38.2026.359406 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von Алла Демура. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Стаття присвячена аналізу етичного виміру кінематографічної форми в контексті зображення насильства. Мета праці – дослідити, яким чином кінематографічна форма організує глядацьку позицію у фільмах, де насильство постає структурним принципом екранного досвіду. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні формального аналізу кінематографічних засобів із філософським осмисленням етичного виміру як результату взаємодії між екранною формою і глядацьким досвідом. У статті запропоновано аналітичну оптику етичного візуального мислення, що дає змогу розглядати кінематограф поза межами жанрових класифікацій і нормативних оцінок, зосереджуючись на способах організації глядацького досвіду. Матеріалом дослідження є документальний фільм «Акт вбивства» Джошуа Оппенгеймера (2012) та ігровий фільм «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка (2023), що реалізують різні формальні стратегії, але сходяться у відмові від дистанційованої позиції глядача. Наукова новизна полягає у зміщенні аналітичного фокусу з проблеми репрезентації насильства на дослідження механізмів формування глядацької позиції як етичної. Уперше запропоновано порівняльний аналіз документального та ігрового кіно в єдиній теоретичній рамці, що дає можливість описати етичний вимір як властивість форми, а не жанру чи тематики. Висновки. На матеріалі досліджуваних фільмів виявлено два типи конфігурації глядацької позиції: конфігурацію зриву, у якій вибудуваний режим глядацької присутності руйнується зсередини, позбавляючи глядача стабільної позиції спостерігача, та конфігурацію безперервності, у якій темпоральна межа між минулим і теперішнім від початку є для глядача недоступною. Встановлено, що в обох випадках етичний вимір виникає не з факту зображення насильства, а з конфігурації взаємодії між формою і глядацькою позицією: насильство не перетворюється на об’єкт дистанційованого споглядання, а зберігає характер досвіду, що не вкладається в готові інтерпретаційні рамки. Запропонований підхід дає змогу розглядати кінематограф як простір, у якому етичний вимір виникає не з теми чи змісту, а зі способу організації глядацького досвіду, відкриваючи можливості для подальших досліджень – зокрема українського кіно, створеного в умовах незавершеної воєнної катастрофи.

Zitieren

APA

Демура, А. (2026). Етичне візуальне мислення як аналітична оптика: на матеріалі кіно про державне насильство. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, 201-209. https://doi.org/10.34026/1997-4264.38.2026.359406

Vancouver

Демура А. Етичне візуальне мислення як аналітична оптика: на матеріалі кіно про державне насильство. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого. 2026:201-209. doi:10.34026/1997-4264.38.2026.359406

BibTeX
@article{2026,
  author = {Демура, Алла},
  title = {Етичне візуальне мислення як аналітична оптика: на матеріалі кіно про державне насильство},
  journal = {Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого},
  year = {2026},
  number = {38},
  pages = {201--209},
  doi = {10.34026/1997-4264.38.2026.359406}
}
Kostenlos starten →