ТЕОРЕТИЧНІ КОНСТРУКТИ ПОНЯТТЯ «ІК-КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ З ЕМОЦІЙНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ
Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови · 21.04.2026 · (28) · 28-46
DOI: 10.33189/epsn.v1i28.312 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, online erschienen am 21.04.2026. Verfasst von Ольга Бабяк.
Abstract (Originalsprache)
У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) у підлітків з емоційними дисфункціями. Актуальність дослідження зумовлено стрімкою цифровізацією освітнього простору та суспільного життя, що висуває нові вимоги до соціалізації осіб з особливими освітніми потребами. Водночас спостерігається зростання кількості підлітків, які мають труднощі в емоційно-вольовій сфері, що ускладнює їхню адаптацію як у реальному, так і у віртуальному середовищах. Обґрунтовано необхідність концептуального перегляду та розширення класичного розуміння ІК-компетентності, яке традиційно зводиться до сукупності технічних та інформаційно-пошукових навичок. Доведено, що для підлітків із порушеннями емоційного інтелекту така парадигма є недостатньою, оскільки вона не враховує їхні психологічні особливості, вразливість до кіберризиків та специфіку комунікативних бар’єрів. У зв’язку з цим запропоновано інтегрувати до структури ІК-компетентності специфічні компоненти: емоційно-регулятивний та соціально-адаптивний. Визначено ключові теоретичні конструкти оновленого поняття, які органічно поєднують технологічні навички з психологічною стійкістю. Емоційно-регулятивний конструкт розглядається як здатність підлітка розпізнавати власні емоційні стани під час взаємодії з цифровим контентом, здійснювати профілактику цифрового стресу, уникати емоційного вигорання та використовувати технології для саморегуляції. Соціально-адаптивний конструкт відображає здатність до екологічної та безпечної мережевої взаємодії, нівелювання страху спілкування завдяки інструментам асинхронної комунікації та формування адекватних реакцій на деструктивні явища в інтернеті (наприклад, кібербулінг). Особливу увагу в дослідженні приділено розкриттю компенсаторного потенціалу цифрового середовища. Теоретично обґрунтовано, що віртуальний простір, за умови педагогічного супроводу, здатний виступати не фактором ризику ескапізму, а ефективним середовищем для тренування комунікативних навичок у зниженому емоційному фоні. У результаті дослідження доведено, що цілеспрямоване, педагогічно кероване формування ІК-компетентності виступає потужним інструментом підтримки підлітків з емоційними дисфункціями. Воно сприяє не лише успішній цифровій соціалізації та оволодінню сучасними технологіями, а й забезпечує виражений психолого-педагогічний корекційний ефект: зниження рівня загальної та комунікативної тривожності, подолання соціальної ізоляції, розвиток емоційного інтелекту та формування навичок безпечної, усвідомленої комунікації в сучасному інформаційному суспільстві.
Zitieren
APA
Бабяк, О. (2026). ТЕОРЕТИЧНІ КОНСТРУКТИ ПОНЯТТЯ «ІК-КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ З ЕМОЦІЙНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 28-46. https://doi.org/10.33189/epsn.v1i28.312
Vancouver
Бабяк О. ТЕОРЕТИЧНІ КОНСТРУКТИ ПОНЯТТЯ «ІК-КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ З ЕМОЦІЙНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2026:28-46. doi:10.33189/epsn.v1i28.312
BibTeX
@article{2026,
author = {Бабяк, Ольга},
title = {ТЕОРЕТИЧНІ КОНСТРУКТИ ПОНЯТТЯ «ІК-КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ З ЕМОЦІЙНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ},
journal = {Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови},
year = {2026},
number = {28},
pages = {28--46},
doi = {10.33189/epsn.v1i28.312}
}
EUVIMED