EUVIMEDEUVIMED entdecken
Crossref

«ЩОБ ВОНИ БІЛЬШЕ НЕ ХОДИЛИ ПО НАШІЙ СВЯТІЙ ЗЕМЛІ»: КДБ УРСР І ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО МІСЦЕВУ КОЛАБОРАЦІЮ, 1960–1980-ті рр.

Andrii Usach

ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір · 2018

DOI: 10.33124/hsuf.2018.10.03 ↗

Kurz gefasst

Fachartikel in der Zeitschrift ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір, 2018. Verfasst von Andrii Usach.

AbstractBibliografische AngabenZitierenVerwandte Studien

Abstract (Originalsprache)

Для радянської України 1960–1980-х рр. проведення публічних судових процесів стало невід’ємною частиною так званої «другої хвилі» переслідування колишніх колаборантів у СРСР. За ініціативою КДБ ці процеси являли собою важливу складову ширшої кампанії з інструменталізації подій Другої світової війни, нацистської окупації та Голокосту. Активна участь КДБ у створенні та розповсюдженні пропагандистської продукції як для внутрішнього, так і закордонного споживача є безумовною. Майже завжди за цією діяльністю було намагання використати травматичну тему для вирішення актуальних політичних питань. Основним зовнішнім фактором, який впливав на діяльність КДБ у цей час, без сумніву була «холодна війна», чергове загострення якої припало на початок 1960-х рр. У цьому ракурсі особливу увагу КДБ УРСР звертав на українську діаспору, вбачаючи загрозу в тому, що західні спецслужби використовують її з антирадянською метою, у тому числі й через приватні контакти з родичами в УРСР. А тому з 1960-х рр. бере початок активніше акумулювання та оприлюднення інформації про тих членів діаспорних спільнот, які під час Другої світової війни співпрацювали з нацистами. Таким чином радянські органи безпеки намагались затаврувати всі ці спільноти як суцільних колаборантів, а країни Заходу як такі, що навмисне надають їм прихисток. Не менш важливими в контекстуалізації діяльності КДБ у зазначений період були внутрішні фактори, зокрема боротьба з національними рухами (українським, кримськотатарським, єврейським), дисидентськими групами, релігійними течіями. Це було тим більш важливо з огляду на паралельний процес конструювання «єдиної радянської ідентичності» і міфу про Велику Вітчизняну війну як її складову і центральну частину. Стаття присвячена дослідженню ролі КДБ УРСР в інструменталізації явища місцевої колаборації в 1960–1980-х рр. Автор намагається простежити реакцію на цю діяльність серед населення України в коротко- та довготерміновій перспективах. Основу джерельної бази склали доступні віднедавна документи з архівів Служби безпеки України.

Zitieren

APA

Usach, A. (2018). «ЩОБ ВОНИ БІЛЬШЕ НЕ ХОДИЛИ ПО НАШІЙ СВЯТІЙ ЗЕМЛІ»: КДБ УРСР І ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО МІСЦЕВУ КОЛАБОРАЦІЮ, 1960–1980-ті рр. ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір. https://doi.org/10.33124/hsuf.2018.10.03

Vancouver

Usach A. «ЩОБ ВОНИ БІЛЬШЕ НЕ ХОДИЛИ ПО НАШІЙ СВЯТІЙ ЗЕМЛІ»: КДБ УРСР І ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО МІСЦЕВУ КОЛАБОРАЦІЮ, 1960–1980-ті рр. ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір. 2018. doi:10.33124/hsuf.2018.10.03

BibTeX
@article{Usach2018,
  author = {Usach, Andrii},
  title = {«ЩОБ ВОНИ БІЛЬШЕ НЕ ХОДИЛИ ПО НАШІЙ СВЯТІЙ ЗЕМЛІ»: КДБ УРСР І ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО МІСЦЕВУ КОЛАБОРАЦІЮ, 1960–1980-ті рр},
  journal = {ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір},
  year = {2018},
  doi = {10.33124/hsuf.2018.10.03}
}
Kostenlos starten →