Можливості та правові межі медіації для виявлення ознак прихованого тиску на сурогатну матір до перенесення ембріона
Юридичний вісник · 06.11.2026 · (5) · 339-346
DOI: 10.32782/yuv.v5.2026.34 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Юридичний вісник, online erschienen am 30.10.2026. Verfasst von О. Шминдрук und 1 weiteren Autor:innen.
Abstract (Originalsprache)
У статті автор дослідив проблему забезпечення вільного репродуктивно- го волевиявлення сурогатної матері до перенесення ембріона. Письмова інформована згода засвідчує воле- виявлення, однак не розкриває умов формування рішення. Інформаційна асиметрія, організаційна й фінансова залежність та вплив інших учасників програми здатні створювати при- хований тиск, що залишається поза стандартною формою згоди. Мета дослідження полягає у визначенні можливостей, функцій, умов і правових меж застосування медіації для виявлення ознак такого тиску. Автор проаналізував вимоги законодавства до інформованої зго- ди та медіації, особливості взаємо- дії учасників програм сурогатного материнства й етичні орієнтири захисту репродуктивної автономії. За результатами аналізу автор визначив прихований тиск як зов- нішній вплив, що без очевидного при- мусу істотно обмежує здатність жінки самостійно сформувати або висловити свою волю. Його ознаками є замовчування альтернатив, непов- не чи незрозуміле пояснення ризиків, подання рішення як безальтерна- тивного, використання залежності та створення непропорційних на- слідків відмови. Матеріальна вина- города чи складне матеріальне ста- новище окремо не підтверджують несвободу волевиявлення. У статті обґрунтовано комуні- кативну й превентивну функції ме- діації. Умовами прийнятного засто- сування процедури визначено добро- вільність, незалежність медіатора, 344 конфіденційність, можливість ок- ремої комунікації із сурогатною матір’ю та доступ до незалежної правової або психологічної допомо- ги. Компетенція медіатора охоплює організацію безпечної комунікації сторін, але не посвідчення згоди, встановлення факту примусу чи ви- значення медичної доцільності. Окреме спілкування допомагає з’ясувати розуміння ризиків, наяв- ність незалежної інформації та мож- ливість відмовитися без непропорцій- них негативних наслідків. Медіатор не замінює лікаря, адвоката чи суд. Автор дійшов висновку, що меді- ація може бути допоміжним проце- суальним запобіжником для захисту репродуктивної автономії до пере- несення ембріона. Ознаки погроз, насильства, обману, експлуатації або неможливості вільно висловити позицію виключають прийнятність продовження процедури. Практична ефективність такого застосування медіації в Україні потребує емпірич- ного дослідження.
Zitieren
APA
Шминдрук, О., & Блащук, Т. (2026). Можливості та правові межі медіації для виявлення ознак прихованого тиску на сурогатну матір до перенесення ембріона. Юридичний вісник, 339-346. https://doi.org/10.32782/yuv.v5.2026.34
Vancouver
Шминдрук О, Блащук Т. Можливості та правові межі медіації для виявлення ознак прихованого тиску на сурогатну матір до перенесення ембріона. Юридичний вісник. 2026:339-346. doi:10.32782/yuv.v5.2026.34
BibTeX
@article{2026,
author = {Шминдрук, О. and Блащук, Т.},
title = {Можливості та правові межі медіації для виявлення ознак прихованого тиску на сурогатну матір до перенесення ембріона},
journal = {Юридичний вісник},
year = {2026},
number = {5},
pages = {339--346},
doi = {10.32782/yuv.v5.2026.34}
}
EUVIMED