ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЯ З ФУР’Є-ПЕРЕТВОРЕННЯМ У ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ ІРАНУ: АНАЛІТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДУ
Ukrainian Art Discourse · 30.04.2026 · (2) · 39-49
DOI: 10.32782/uad.2026.2.4 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Ukrainian Art Discourse, online erschienen am 30.04.2026. Verfasst von Світлана Олександрівна Біскулова. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
Метою дослідження є встановлення аналітичних можливостей інфрачервоної спектроскопії з Фур’є-перетворенням (FTIR) у вивченні художнього металу як складової декоративно-ужиткового мистецтва. Особливу увагу зосереджено на ідентифікації поверхневих шарів металевих виробів, які містять важливу інформацію про технологію виготовлення, особливості декорування та подальшу історію побутування пам’яток. Об’єктом дослідження стали вироби іранської торевтики XIII–XIV ст. з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Предметом дослідження є використання аналітичного методу FTIR спектроскопії для ідентифікації як неорганічних продуктів корозії, так і органічного чорного матеріалу інкрустації. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні синтезу, аналізу, узагальнення, індукції та дедукції як теоретичних методів пізнання разом з використанням мультианалітичного підходу, що поєднує інфрачервону спектроскопію з Фур’є-перетворенням, оптичну мікроскопію та рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА). Використання мікроскопії дозволило визначити морфологічні особливості поверхні, тоді як РФА забезпечив встановлення елементного складу металевих сплавів. У результаті дослідження методом FTIR спектроскопії встановлено, що корозійні шари латунних виробів представлені складними сумішами карбонатів, сульфатів та оксидів міді, зокрема малахітом і азуритом, що підтверджується характерними смугами поглинання в інфрачервоних спектрах. Виявлено відсутність хлоридної корозії, що свідчить про сприятливі умови зберігання музейних предметів. Окрему увагу приділено дослідженню чорних інкрустаційних матеріалів, які ідентифіковано як органічні бітумно-смоляні композиції з мінеральними домішками, зокрема кальцитом і каоліном. Наукова новизна дослідження полягає у можливості застосуванні методу FTIR спектроскопії для аналізу поверхневих шарів виробів художнього металу з музейної колекції, що раніше не було системно реалізовано в українській мистецтвознавчій та технологічній практиці. Доведено, що FTIR спектроскопія є ефективним інструментом для аналізу багатокомпонентної структури поверхневих шарів художнього металу, дозволяючи отримати цінну інформацію про технології виготовлення та матеріальний склад виробів. Отримані результати мають важливе значення для атрибуції пам’яток, реконструкції традицій середньовічної металообробки та розробки науково обґрунтованих підходів до їх консервації та реставрації.
Zitieren
APA
Біскулова, С. О. (2026). ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЯ З ФУР’Є-ПЕРЕТВОРЕННЯМ У ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ ІРАНУ: АНАЛІТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДУ. Ukrainian Art Discourse, 39-49. https://doi.org/10.32782/uad.2026.2.4
Vancouver
Біскулова СО. ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЯ З ФУР’Є-ПЕРЕТВОРЕННЯМ У ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ ІРАНУ: АНАЛІТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДУ. Ukrainian Art Discourse. 2026:39-49. doi:10.32782/uad.2026.2.4
BibTeX
@article{2026,
author = {Біскулова, Світлана Олександрівна},
title = {ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЯ З ФУР’Є-ПЕРЕТВОРЕННЯМ У ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ ІРАНУ: АНАЛІТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДУ},
journal = {Ukrainian Art Discourse},
year = {2026},
number = {2},
pages = {39--49},
doi = {10.32782/uad.2026.2.4}
}
EUVIMED