ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ Й ОЗДОБЛЕННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ ДЛЯ ВОДИ
Ukrainian Art Discourse · 30.04.2026 · (2) · 106-115
DOI: 10.32782/uad.2026.2.11 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Ukrainian Art Discourse, online erschienen am 30.04.2026. Verfasst von Олексій Анатолійович Власов. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті здійснено комплексний аналіз традиційних форм кримськотатарського керамічного посуду, призначеного для зберігання, перенесення, розливу та ритуального використання води. На основі опублікованих етнографічних описів, типологізації А. Ібрагімової, археологічних досліджень І. Тесленко, матеріалів А. Заатова та Р. Скибіна виділено п’ять основних типів водоносних посудин: гугюм, сураіль (сурахі), куман, хум та йібрик і здійснено їхній порівняльний морфологічний аналіз. Досліджено взаємозв’язок між функціональним призначенням посудин й особливостями їх форм, конструкції горловини, ручок, наявністю чи відсутністю глазурі. Окрему увагу приділено технікам оздоблення – гравіюванню, сграфіто, розпису ангобами, техніці ліпного декору, а також принципу свідомої відсутності поливи як складової функціональної характеристики водоносного посуду. Розглянуто роль кераміки для води у контексті ісламської ритуальної практики (абдест), традиційного садівництва (зрошення у садах-чаїрах) та повсякденного побуту кримських татар. Встановлено, що керамічне виробництво на Кримському півострові має багатовікову історію, а формування кримськотатарських гончарних традицій відбувалося під впливом візантійської, кавказької, перської та середземноморської культур. Продемонстровано, у морфології керамічних форм для води послідовно реалізовано принцип «форма слідує за функцією», адже конфігурація горловини (лійкоподібна у гугюмі, тюльпаноподібна з фільтрувальною шийкою у сураілі, висока з носиком у кумані, широка відкрита у хумі), тип зливу, форма основи та розташування ручок безпосередньо зумовлені способом використання посудини. Виявлено, що посуд для води охоплює три ключові сфери кримськотатарської традиційної культури: побутову (щоденне перенесення та зберігання води), ритуальну (ісламська практика абдесту) та аграрну (система зберігання та крапельного зрошення у садах-чаїрах за допомогою закопаних у ґрунт хумів). Зроблено висновок, що поліфункціональність керамічного посуду для води засвідчує глибоку інтеграцію гончарного ремесла в усі аспекти життя кримськотатарського народу.
Zitieren
APA
Власов, О. А. (2026). ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ Й ОЗДОБЛЕННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ ДЛЯ ВОДИ. Ukrainian Art Discourse, 106-115. https://doi.org/10.32782/uad.2026.2.11
Vancouver
Власов ОА. ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ Й ОЗДОБЛЕННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ ДЛЯ ВОДИ. Ukrainian Art Discourse. 2026:106-115. doi:10.32782/uad.2026.2.11
BibTeX
@article{2026,
author = {Власов, Олексій Анатолійович},
title = {ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ Й ОЗДОБЛЕННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ ДЛЯ ВОДИ},
journal = {Ukrainian Art Discourse},
year = {2026},
number = {2},
pages = {106--115},
doi = {10.32782/uad.2026.2.11}
}
EUVIMED