ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ЦЕРКВИ СПАСА НА БЕРЕСТОВІ В ІСТОРІОГРАФІЇ ХІХ–ХХІ СТ.
Ukrainian Art Discourse · 2022
DOI: 10.32782/uad.2022.6.5 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Ukrainian Art Discourse, 2022. Verfasst von Аліна Юріївна Кондратюк.
Abstract (Originalsprache)
Стаття присвячена висвітленню особливостей вирішення питання атрибуції монументального живопису церкви Спаса на Берестові у вітчизняній і зарубіжній історіографії ХІХ–ХХІ ст. Розписи церкви Спаса на Берестові 1643–1644 рр. – єдиний цілісний монументальний ансамбль поствізантійської традиції на теренах України, що був виконаний стараннями митрополита Петра Могили. В цьому ансамблі виявилися характерні риси й суперечності мистецтва України першої половини XVII ст. Це полістилістична пам’ятка, яка свідчить про добру обізнаність її творців як з візантійською традицією, так і з мистецтвом Західної Європи. Розписи відзначаються надзвичайно високим художнім рівнем і не мають аналогів серед тогочасних українських пам’яток. Однак попри незгасаючий впродовж понад півтора століття інтерес дослідників до цієї пам’ятки залишається невирішеною ціла низка наукових питань, пов’язаних із стінописом. Аналіз літератури і джерельної бази дослідження показав, що наявність кількох гіпотез щодо виконавців розписів храму доби Петра Могили не дає змогу вважати проблему атрибуції вирішеною. Це питання вимагає подальшого ґрунтовного вивчення й нових нетрадиційних підходів. У своєму дослідженні авторка спирається на праці М. Петрова, Г. Логвина, Л. Міляєвої, В. Овсійчука, В. Делюги, Є. Кабанця та інших. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі й узагальненні, а також історико-порівняльному, історико-генетичному, історико-системному й дескриптивному методах, що дає змогу виявити основні підходи до вирішення проблеми атрибуції розписів церкви Спаса на Берестові й представити еволюцію поглядів дослідників на питання авторства розписів храму впродовж ХІХ–ХХІ ст. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів теми щодо майстрів-виконавців стінопису храму, але відкриває нові перспективи й визначає нові завдання, що в подальшому дадуть змогу наблизитися до вирішення проблеми атрибуції.
Zitieren
APA
Кондратюк, А. Ю. (2022). ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ЦЕРКВИ СПАСА НА БЕРЕСТОВІ В ІСТОРІОГРАФІЇ ХІХ–ХХІ СТ. Ukrainian Art Discourse. https://doi.org/10.32782/uad.2022.6.5
Vancouver
Кондратюк АЮ. ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ЦЕРКВИ СПАСА НА БЕРЕСТОВІ В ІСТОРІОГРАФІЇ ХІХ–ХХІ СТ. Ukrainian Art Discourse. 2022. doi:10.32782/uad.2022.6.5
BibTeX
@article{2022,
author = {Кондратюк, Аліна Юріївна},
title = {ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ЦЕРКВИ СПАСА НА БЕРЕСТОВІ В ІСТОРІОГРАФІЇ ХІХ–ХХІ СТ},
journal = {Ukrainian Art Discourse},
year = {2022},
doi = {10.32782/uad.2022.6.5}
}
EUVIMED