КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА СПОЛУКИ Bi₃.₄₃Re₀.₅₇O₆.₂₉
Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки · 28.05.2026 · (3) · 64-70
DOI: 10.32782/tnv-tech.2026.3.6 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von В. В. Заводянний. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У роботі досліджено кристалічну структуру нестехіометричної оксидної сполуки складу Bi₃.₄₃Re₀.₅₇O₆.₂₉, що належить до системи Bi₂O₃–Re₂O₇, яка привертає значну увагу завдяки високій оксид-іонній провідності та перспективам використання у твердотільній електрохімії. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових матеріалів із покращеними транспортними властивостями, зокрема для застосування у твердоксидних паливних елементах та сенсорах кисню. Метою роботи є встановлення особливостей кристалічної структури, катіонного впорядкування та стану кисневої підґратки досліджуваної сполуки. Для досягнення поставленої мети застосовано метод рентгенівської порошкової дифракції з подальшим уточненням структури методом Рітвельда. Зразки отримували шляхом плавлення вихідних оксидів із подальшим гартуванням, що забезпечило формування однофазного матеріалу. У результаті дослідження встановлено, що сполука Bi₃.₄₃Re₀.₅₇O₆.₂₉ кристалізується у структурному типі δ-Bi₂O₃ з кубічною симетрією та просторовою групою Fm3̅m. Визначено параметр елементарної комірки a = 5.7363(1) Å. Показано, що атоми Bi і Re статистично займають одну кристалографічну позицію, що свідчить про їх часткове взаємне заміщення у катіонній підґратці. Встановлено, що киснева підґратка характеризується частковим заповненням позицій, що вказує на наявність значної кількості кисневих вакансій. Саме ці вакансії відіграють ключову роль у формуванні високої оксид-іонної провідності, створюючи ефективні шляхи міграції іонів кисню. Нестехіометричний склад сприяє додатковій дефектності структури та стабілізації високотемпературної δ-фази при кімнатних умовах. Отримані результати узгоджуються з літературними даними та підтверджують, що досліджувана сполука належить до класу дефектних флюоритоподібних оксидів. Виявлені структурні особливості, зокрема розупорядкованість кисневої підґратки та статистичний розподіл катіонів, визначають перспективність матеріалу як ефективного оксид-іонного провідника. Робота розширює уявлення про механізми формування дефектної структури в оксидах системи Bi–Re–O та може бути використана для подальшого цілеспрямованого синтезу нових функціональних матеріалів.
Zitieren
APA
Заводянний, В. В. (2026). КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА СПОЛУКИ Bi₃.₄₃Re₀.₅₇O₆.₂₉. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, 64-70. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2026.3.6
Vancouver
Заводянний ВВ. КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА СПОЛУКИ Bi₃.₄₃Re₀.₅₇O₆.₂₉. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. 2026:64-70. doi:10.32782/tnv-tech.2026.3.6
BibTeX
@article{2026,
author = {Заводянний, В. В.},
title = {КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА СПОЛУКИ Bi₃.₄₃Re₀.₅₇O₆.₂₉},
journal = {Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки},
year = {2026},
number = {3},
pages = {64--70},
doi = {10.32782/tnv-tech.2026.3.6}
}
EUVIMED