ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАКВАСКИ НА ВИРОБНИЦТВО БЕЗГЛЮТЕНОВОГО ХЛІБА
Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки · 28.05.2026 · (3) · 326-332
DOI: 10.32782/tnv-tech.2026.3.35 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von М. М. Самілик und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У даній роботі проведено комплексне дослідження ролі безглютенової закваски у формуванні якісних характеристик тіста та готових виробів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розширення асортименту дієтичної продукції для осіб із глютенозалежними розладами. Об’єктом дослідження є технологія безглютенового хліба на основі багатокомпонентної суміші сировини, що включає рисове, лляне борошно, борошно кіноа та псиліум. Науково обґрунтовано та розроблено рецептуру безглютенового виробу, в якій функцію замінника клейковинного каркаса виконує композиція псиліуму та лляного борошна. Встановлено, що введення цих гідроколоїдів дозволяє нівелювати відсутність глютену та низький титр молочнокислих бактерій у заквасці, забезпечуючи створення стабільного газоутримувального матриксу. Це дало змогу ефективно утримувати вуглекислий газ, генерований дріжджовою мікрофлорою закваски (3,6∙105 КУО/г), та отримати виріб із розвиненою пористістю. Запропоновано інноваційний підхід до ведення технологічного процесу, що полягає у відмові від стадії попереднього бродіння тіста на користь подовженого вистоювання безпосередньо у формах. Встановлено оптимальні параметри ферментації: тривалість 3 години за температури 36±2 °С. Такий режим дозволяє максимально реалізувати підйомну силу мікрофлори без ризику перекисання напівфабрикату або деградації структури тіста, що є критичним для безглютенових систем. Доведено, що використання борошна кіноа та меду створює сприятливе поживне середовище для мікроорганізмів та істотно покращує органолептичний профіль виробу, надаючи йому вираженого смаку, специфічного аромату та привабливого забарвлення скоринки. Застосування пароконвекційного режиму випікання (220 °С з подачею пари протягом 5 хвилин) сприяло інтенсивній клейстеризації рисового крохмалю, що забезпечило отримання еластичної скоринки та стабільного об’єму, запобігаючи швидкому черствінню та розтріскуванню поверхні хліба.
Zitieren
APA
Самілик, М. М., & Нагорний, Я. В. (2026). ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАКВАСКИ НА ВИРОБНИЦТВО БЕЗГЛЮТЕНОВОГО ХЛІБА. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, 326-332. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2026.3.35
Vancouver
Самілик ММ, Нагорний ЯВ. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАКВАСКИ НА ВИРОБНИЦТВО БЕЗГЛЮТЕНОВОГО ХЛІБА. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. 2026:326-332. doi:10.32782/tnv-tech.2026.3.35
BibTeX
@article{2026,
author = {Самілик, М. М. and Нагорний, Я. В.},
title = {ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАКВАСКИ НА ВИРОБНИЦТВО БЕЗГЛЮТЕНОВОГО ХЛІБА},
journal = {Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки},
year = {2026},
number = {3},
pages = {326--332},
doi = {10.32782/tnv-tech.2026.3.35}
}
EUVIMED