ОПТИМІЗАЦІЯ ВИСОКОЩІЛЬНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ МЕРЕЖ IOT: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПАРАЛЕЛЬНОЇ ПОЛЯРНОСТІ (A, B, C, U1, U2)
Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки · 28.05.2026 · (3) · 148-156
DOI: 10.32782/tnv-tech.2026.3.15 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, online erschienen am 28.05.2026. Verfasst von М. Л. Мадінов und 1 weiteren Autor:innen. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті досліджено проблему забезпечення оптичної полярності у високощільних магістральних мережах Інтернету речей (IoT), що набуває особливої актуальності в умовах стрімкого зростання кількості підключених пристроїв, поширення мереж 5G та розвитку концепцій 6G. Збільшення обсягів трафіку, потреба обробляти дані в режимі реального часу, а також великі вимоги до пропускної здатності, мінімальної затримки та надійності створюють потребу у впровадженні волоконно-оптичних рішень на базі паралельної оптики. У зв’язку з переходом до швидкостей 400 Гбіт/с, 800 Гбіт/с та 1,6 Тбіт/с утворюється чималий попит на багатоволоконні конектори MPO/MTP. Такого роду конектори дають змогу ефективно розширювати інфраструктуру центрів обробки даних і транспортних сегментів IoT. Однак використання таких рішень ускладнює правильну передачу оптичного сигналу від передавача до приймача. Також, помилки в полярності можуть повністю порушити роботу каналу зв’язку. У межах дослідження було порівняно п’ять методів керування оптичною полярністю за ANSI/TIA-568.3-E – A, B, C, U1 та U2. Аналіз показав, що вони відрізняються не лише схемою побудови, а й практичною зручністю під час впровадження. Зокрема, методи A і C виявилися менш гнучкими: їх ефективність помітно залежить від топології мережі, а робота із сучасними трансиверами паралельної оптики може бути обмеженою. Метод B, навпаки, продемонстрував найкращу універсальність для конфігурацій типу «масив-масив». Методи U1 та U2 доцільно розглядати окремо, оскільки вони краще відповідають сценаріям дуплексного розгалуження. U1 є виправданим вибором для одномодових систем з APC-конекторами, де критично важливими є зворотні втрати. U2 більш адаптивний у багатомодових системах і в рішеннях із прямим розгалуженням. Таким чином, результати порівняння дають практичні орієнтири для вибору полярності під час проєктування масштабованих магістральних IoT-мереж.
Zitieren
APA
Мадінов, М. Л., & Галаган, Н. В. (2026). ОПТИМІЗАЦІЯ ВИСОКОЩІЛЬНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ МЕРЕЖ IOT: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПАРАЛЕЛЬНОЇ ПОЛЯРНОСТІ (A, B, C, U1, U2). Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, 148-156. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2026.3.15
Vancouver
Мадінов МЛ, Галаган НВ. ОПТИМІЗАЦІЯ ВИСОКОЩІЛЬНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ МЕРЕЖ IOT: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПАРАЛЕЛЬНОЇ ПОЛЯРНОСТІ (A, B, C, U1, U2). Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. 2026:148-156. doi:10.32782/tnv-tech.2026.3.15
BibTeX
@article{2026,
author = {Мадінов, М. Л. and Галаган, Н. В.},
title = {ОПТИМІЗАЦІЯ ВИСОКОЩІЛЬНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ МЕРЕЖ IOT: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПАРАЛЕЛЬНОЇ ПОЛЯРНОСТІ (A, B, C, U1, U2)},
journal = {Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки},
year = {2026},
number = {3},
pages = {148--156},
doi = {10.32782/tnv-tech.2026.3.15}
}
EUVIMED