АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ДОСВІД НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування · 22.05.2026 · (2) · 64-69
DOI: 10.32782/tnv-pub.2026.2.7 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, online erschienen am 22.05.2026. Verfasst von М. А. Комаров. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті досліджується проблема трансформації підходів до стратегічного управління фінансовою системою держави в умовах екстремальної макроекономічної турбулентності, структурних деформацій економіки та екзогенних воєнних шоків. Метою дослідження є комплексний аналіз еволюції стратегічної парадигми Національного банку України (НБУ) та обґрунтування інноваційних механізмів адаптивного планування як ключового інструменту забезпечення інституційної стійкості. Доведено, що в умовах непередбачуваних криз традиційні статичні моделі управління втрачають релевантність, вимагаючи переходу до гнучких гібридних архітектур. На основі ретроспективного аналізу (1991–2021 рр.) та оцінки фінансового сектору в умовах повномасштабної агресії виявлено дихотомію вітальності банківського та небанківського сегментів, що підтвердило необхідність рекалібрування стратегії регулятора. У статті ґрунтовно розкрито сутність нової дворівневої моделі стратегічного планування НБУ – концепції «Фінансова Фортеця», що базується на фокусах «Спротив» (короткострокова макростабілізація) та «Відновлення» (створення базису для нової економіки). Деталізовано п'ять ключових цілей оновленої стратегії, серед яких: збереження стійкості гривні, відновлення кредитування, цифровізація сектору та інтеграція до європейського фінансового простору. Особливу увагу приділено механізмам практичної реалізації стратегії. Досліджено інноваційний алгоритм сценарного планування з використанням кількісних тригерів ризику (динаміка золотовалютних резервів, обсяги міжнародної допомоги тощо). Визначено, що цей інструмент забезпечує беземоційний, своєчасний перехід від базового сценарію розвитку до жорстких інструментів кризового реагування (режим «фінансової репресії» та адміністративних обмежень). Обґрунтовано, що імплементація таких адаптивних механізмів дозволяє центральному банку діяти як проактивний драйвер інституційних змін, гарантуючи макроекономічну стабільність, необхідну для повоєнного структурного відновлення України.
Zitieren
APA
Комаров, М. А. (2026). АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ДОСВІД НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, 64-69. https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2026.2.7
Vancouver
Комаров МА. АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ДОСВІД НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2026:64-69. doi:10.32782/tnv-pub.2026.2.7
BibTeX
@article{2026,
author = {Комаров, М. А.},
title = {АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ДОСВІД НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ},
journal = {Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування},
year = {2026},
number = {2},
pages = {64--69},
doi = {10.32782/tnv-pub.2026.2.7}
}
EUVIMED