Антиоксидантний статус як предиктор зриву адаптації юних спортсменів-плавців
Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія · 06.11.2026 · (2) · 271-279
DOI: 10.32782/spmed.2026.2.35 ↗Kurz gefasst
Fachartikel in der Zeitschrift Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, online erschienen am 06.11.2026. Verfasst von О. О. Чернікова. Die Arbeit nennt 10 Literaturangaben. Der Volltext ist frei zugänglich (Open Access, CC BY 4.0).
Abstract (Originalsprache)
У статті здійснено теоретичне узагальнення та систематизацію сучасних наукових даних щодо проблеми адаптації юних спортсменів до специфічних умов водного середовища. Обґрунтовано, що тренувальна діяльність плавців відбувається під впливом «подвійного оксидативного виклику»: ендогенного метаболічного стресу від фізичних навантажень та екзогенної хімічної агресії побічних продуктів хлорування води (хлорамінів, тригалометанів). Мета дослідження – науково обґрунтувати критерії оцінки адаптації юних плавців до поєднаного впливу фізичних і хімічних чинників на основі теоретичного моделювання динаміки показників антиоксидантного статусу. Методи. У роботі застосовано комплекс загальнонаукових методів: бібліосемантичний метод і системний аналіз – для визначення етіології оксидативного стресу; метод концептуального моделювання – для розробки діагностичних матриць; порівняльний метод – для виявлення гендерних відмінностей і вікових особливостей реакції організму. Результати. Уперше розроблено теоретичну модель «функціонального обкрадання» антиоксидантного захисту в плавців, згідно з якою зниження активності глутатіонпероксидази (GPx) розглядається як наслідок витрат глутатіону на детоксикацію хлорорганічних сполук. Визначено гендерний диморфізм адаптаційних стратегій: для хлопців характерна модель «гострого реагування» (висока лабільність показників ліпопероксидації), для дівчат – модель «прихованого дефіциту» (ризик хронічного виснаження на фоні стабільності мембран). Установлено патогенетичний зв’язок («хибне коло») між виснаженням антиоксидантних резервів і порушенням бар’єрної функції легень. Висновки. Запропоновано трирівневу класифікацію стадій адаптації (фізіологічна норма, напруження, зрив), яка інтегрує біохімічні й токсикологічні критерії. Доведено, що поєднання низької активності GPx та високого рівня малонового діальдегіду (MDA) є раннім предиктором розвитку респіраторної патології, що дає тренерам змогу здійснювати прогностичний контроль здоров’я спортивного резерву.
Zitieren
APA
Чернікова, О. О. (2026). Антиоксидантний статус як предиктор зриву адаптації юних спортсменів-плавців. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 271-279. https://doi.org/10.32782/spmed.2026.2.35
Vancouver
Чернікова ОО. Антиоксидантний статус як предиктор зриву адаптації юних спортсменів-плавців. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2026:271-279. doi:10.32782/spmed.2026.2.35
BibTeX
@article{2026,
author = {Чернікова, О. О.},
title = {Антиоксидантний статус як предиктор зриву адаптації юних спортсменів-плавців},
journal = {Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія},
year = {2026},
number = {2},
pages = {271--279},
doi = {10.32782/spmed.2026.2.35}
}
EUVIMED